Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

ліквідатора Міського підрядно-спеціалізованого ремонтно-будівельного управління Кустливого О.В.,

Кам'янець-Подільської міської ради Ільчишеної В.І.,

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10 квітня 2008 року у справі № 12/45-Н (суддя - Шпак В.О) відмовлено у задоволенні позову міського підрядно-спеціалізованого ремонтно-будівельного управління (далі -ПС РБУ) до Кам'янець-Подільської міської ради про визнання недійсним рішення від 16 червня 2004 року № 22 "Про передачу майна комунальної власності з балансу КП "Житловик", КП "ЖЕК № 2", ККП "Господар", ЖЕК № 4, ЖКП "Комунсервіс", ЖКП "Південь", КП "Комунжитлосервіс", СКП "Міськліфт-світло", МШД, КП "Побуткомбутсервіс", КАТП - 222802, КП "Кам'янецький парк", ПС РБУ, КП "Готельний комплекс "Смотрич", КП "Санорит" на баланс управління комунального майна" (далі -рішення), в частині передачі майна ПС РБУ на баланс управління комунального майна.

В обгрунтування рішення суд послався на ст.ст. 30, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"та зазначив, що прийняття оскаржуваного рішення про передачу майна під час дії податкової застави ніяким чином не порушує права позивача, оскільки майно не належало йому на праві власності, в податкову заставу передається майно, що належить платнику податків на праві власності.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 28 липня 2008 року (судді: Вечірко І.О.- головуючий, Зарудняна Л.О., Ляхевич А.А.) апеляційна скарга ПС РБУ залишена без задоволення, а оскаржуване рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 28 липня 2008 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 13 жовтня 2008 року розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: судді Панової І.Ю. -головуючого, суддів Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.

14 жовтня 2008 року розгляд справи було відкладено на 25 листопада 2008 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор в обґрунтування позову посилався на те, що в провадженні господарського суду Хмельницької області знаходиться справа №3/33-Б про банкрутство ПС РБУ. При здійсненні ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено, що майнові активи у боржника відсутні, майно підприємства, на момент прийняття Кам'янець-Подільською міською радою оскаржуваного рішення, перебувало в податковій заставі, власник майна в особі Кам'янець-Подільської міської ради не мав права втручатись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Ліквідатор зазначив, що суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання має право на захист своїх майнових прав, також, від власника.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій встановили, що 16 червня 2004 року Кам'янець-Подільською міською радою, двадцять другою сесією четвертого скликання прийнято рішення № 22 "Про передачу майна комунальної власності з балансу КП "Житловик", КП "ЖЕК" № 2, ККП "Господар", ЖЕК № 4, ЖКП "Комунсервіс", ЖКП "Південь", КП "Комунжитлосервіс", СКП "Міськліфт-світло", МШД, КП "Побутком- бутсервіс", КАТП - 222802, КП "Кам'янецький парк", ПС РБУ, КП "Готельний комплекс "Смотрич", КП "Санорит" на баланс управління комунального майна", згідно з яким було вирішено передати на баланс управління комунального майна житлові будинки, основні фонди та майно комунальної власності, що знаходяться на балансі, у тому числі підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління балансовою вартістю 586 467, 24грн. та залишковою вартістю 387 395 грн. (а.с. 14-15).

ПС РБУ створено виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської Ради відповідно до рішення міської ради від 30 лютого 1992 року № 214.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ПС РБУ, підприємство відноситься до комунальної власності міста, а п. 4.2 Статуту ПС РБУ передбачено, що власником майна підприємства є Кам'янець-Подільська міська рада народних депутатів в особі органу, уповноваженого здійснювати розпорядження і управління, який закріпив вказане майно за підприємством ПС РБУ на правах повного господарського відання (а.с. 28-36).

Кам'янець-Подільською ОДПІ було прийнято рішення № 194 "Про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів" у зв'язку з чим майно ПС РБУ 3 вересня 1998 року передано до податкової застави, яка була дійсна до 12 березня 2005 року, що підтверджується реєстром застав № 62-45 (а.с. 17).

Судами також встановлено, що Кам'янець-Подільською міською радою було прийнято рішення № 25 про створення комунального підприємства "Комунбуд" та передачу в його безоплатне користування приміщень і майна комунальної власності згідно із додатком (а.с. 16), в тому числі майна, яке раніше знаходилось на балансі ПС РБУ.

Постановою місцевого господарського суду від 3 серпня 2006 року у справі № 3/33-Б ПС РБУ визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кустливого Олексія Володимировича (а.с. 9).

На виконання оскаржуваного рішення 17 червня 2004 року з балансу ПС РБУ на баланс управління комунального майна була передана частина майна позивача балансовою вартістю 379 470, 52 грн. та залишковою вартістю 243 478 грн., за виключенням майна, яке було описане податковою інспекцією з метою його реалізації, що підтверджується актом прийому-передачі (а.с. 26-27). Майно, яке знаходилось в податковій заставі, 29 червня 2007 року було реалізоване на універсальній товарній біржі "Поділля-Центр".

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що питання, пов'язані із правомірністю реалізації податковим органом майна ПС РБУ в рахунок погашення заборгованості під час здійснення провадження у справі №3/33-Б про банкрутство позивача не стосуються предмета спору та можуть розглядатися лише в межах справи про банкрутство.

Крім того, з матеріалів справи вбачається і це встановлено судами, що оскаржуване ліквідатором рішення від 16 червня 2004 року № 22 про передачу майна комунальної власності з балансу ПС РБУ на баланс управління комунального майна прийняте Кам'янець-Подільською міською радою до порушення 10 лютого 2006 року провадження у справі про банкрутство позивача.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 327 ЦК України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про правомірність прийняття Кам'янець-Подільською міською Радою рішення щодо передачі майна комунальної власності, яке знаходилося на балансі ПС РБУ, на баланс управління комунального майна, оскільки рада наділена такими повноваженнями відповідно до вказаної вище норми Закону та є органом, уповноваженим управляти та розпоряджатися майном, що перебуває у комунальній власності. До того ж, позивач не довів, а суди не встановили, що оскаржуваним рішенням ради від 16 червня 2004 року порушені права позивача, відносно якого справа про банкрутство порушена лише 10 лютого 2006 року.

Згідно із ч. 2 ст. - 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга висновків судів попередніх інстанцій не спростовує і посилань на обставини, які б свідчили про незаконність постанови суду апеляційної інстанції не містить і зводиться до доводів позивача щодо надання переваги одних доказів над іншими. Проте такі доводи не можуть прийматися до уваги, оскільки суперечать вимогам ст. - 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи і повноважень суду касаційної інстанції.

За наведених вище обставин колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ліквідатора міського підрядно-спеціалізованого ремонтно-будівельного управління залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28 липня 2008 року у справі № 12/45-Н залишити без змін.