Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Одеса"

участю представників сторін:

від позивача –Горголюк-Місюра О.С.

відповідача –не з’явився

третьої особи – Яровий В.П.

заявника –Курочкіна Р.І.

В липні 2007 року Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до Одеського об`єднаного авіазагону про визнання права власності.

Згідно заявлених вимог позивач просив визнати за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22, аеродром "Застава", в тому числі: аеровокзал, будівля техслужби та медпункт, будівля ЛО, туалет теплий, комерційний склад, будівля бухгалтерії, туалет, штабна будівля, будинок дерев'яний збірний, лінійні майстерні, цех ремонту, будівля складу ОМТС, будівля автобази, будівля техбригади, об'єкт Х-ІО, КПП, док-склад, док спецапаратури, док склад, трансформаторна підстанція (2 будівлі), вертикальний бокс, північний привід, південний привід, механізований док, бензосклад, ВПП, перонний майданчик, під'їзна зовнішня дорога, якірні стоянки, майданчик АТБ, льотне поле, дегазаційний майданчик, водопровідна мережа.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідно до статті 142 Конституції України, частини 3 статті 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. "226-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області", у комунальну власність територіальної громади м. Одеси був переданий весь житловий та нежилий фонд місцевих рад, будівлі та споруди, розташовані у рамках територіальних меж міста. За таких обставин. позивач вважає, що будівлі та споруди, розташовані на аеродромі "Застава", є об’єктами комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21 серпня 2007 року (суддя –Н.Рога), залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 4 березня 2008 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду України від 3 червня 2008 року постанову Вищого господарського суду України скасовано а справу направлено на новий касаційний розгляд.

В касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, рішення господарського суду Одеської області від 21 серпня 2007 року просить скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги, заявник посилається на те, що постановлене у даній справі судове рішення місцевого господарського суду стосується його прав і обов’язків, виходячи із того, що право власності на спірне майно було ним набуте відповідно до договору купівлі-продажу від 08.10.1991 року, укладеного між ним та експериментальним виробничим об`єднанням "ЕПІО".

А тому, на думку скаржника, з огляду на те, що він не був залучений до участі в справі, рішення місцевого господарського суду постановлене з порушенням статті 27 Господарського процесуального кодексу України і в силу пункту 3 частини 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України має бути скасоване.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду –без змін.

Заслухавши представників позивача, заявника, 3-ї особи, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення, місцевий господарський суд не дослідив суб`єктний склад правовідносин власності щодо зазначеного спірного майна, не з’ясував обставини набуття права власності на майно і чи буде стосуватись судове рішення прав, обов’язків і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Так, на момент ухвалення рішення місцевого господарського суду діяв договір купівлі –продажу від 08.10.1991 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Одеса" та експериментальним виробничим об`єднанням "ЕПІО".

Зазначений договір був визнаний недійсним рішенням господарського суду Одеської області у справі № 22/381-07-8905 лише 21 грудня 2007 року, яке набуло законної сили з прийняттям постанови Одеського апеляційного господарського суду 26.02.2008 року, якою зазначене рішення було залишене без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 25 червня 2008 року у справі № 22/381-07-8905, постанова апеляційного господарського суду залишена без змін.

Однак, 9 вересня 2008 року Верховним Судом України у справі № 22/381-07-8905 було прийнято постанову, якою судові акти судів попередніх інстанцій були скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, на даний час, договір купівлі-продажу діє і, відповідно, до чинного законодавства є правовстановлюючим документом на спірне майно.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття господарським судом Одеської області рішення від 21 вересня 2007 року, стосується прав і обов’язків заявника, який не був залучений до участі в справі, що є порушенням статті 27 Господарського процесуального кодексу України і в силу пункту 3 частини 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід встановити склад правовідносин власності на спірне майно, з’ясувати обставини набуття на нього права власності і обсяг цього права, залучити до участі у справі осіб, прав і обов’язків яких стосується поставлене у даній справі рішення.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Одеса" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 21 серпня 2007 року у справі № 30/212-07-6116 скасувати, передавши справу на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.