11/273-3/168 Про визнання договору купівлі-продажу дійсним - 20.11.2008 Прийняття

В серпні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Шико-2004", суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та стягнення 1000 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.08.2007 року залучено до участі у справі в якості третього відповідача - комунальне підприємство "Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 року залучено до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - приватне підприємство "Крокет Плюс", товариство з обмеженою відповідальністю "Інеса-38", товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Віледж".

Справа слухалась судами неодноразово.

Постановою Верховного Суду України від 26.02.2008 року справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Віледж" залучено до участі у справі в якості відповідача 4.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2008 року (суддя Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 року (судді: О.А.Моторний -головуючий, В.В.Кошіль, В.В.Шапран) в позові відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані необгрунтованістю позовних вимог.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.08.2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" (покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Шико-2004" (продавець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна №15/08/2005, відповідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця нерухоме майно загальною площею 4869,80 м. кв., розташоване за адресою: місто Київ, Столичне шосе, 151, а покупець зобов'язується прийняти зазначене нерухоме майно і сплатити за нього договірну ціну.

15.08.2005 року між сторонами договору №15/08/2005 підписано акт прийому-передачі векселя, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" передало товариству з обмеженою відповідальністю "Шико-2004" простий вексель № 3004984567 від 15.08.2005 року номіналом 700000 грн.

15.08.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Шико-2004" підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, яке є предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна №15/08/2005.

Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору не здійснювались.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2006 року у справі № 41/528 було визнано недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу від 01.08.2005 року, укладений між закритим акціонерним товариством "Київгума" та товариством з обмеженою відповідальністю "Шико - 2004", визнано право власності на спірне майно за відкритим акціонерним товариством "Київгума" та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Шико - 2004" повернути спірне майно у власність відкритого акціонерного товариства "Київгума".

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2007 року у справі № 3/704-21/374 відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Шико - 2004" до закритого акціонерного товариства "Київгума" про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю "Шико - 2004" права власності на майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 151.

З вказаного випливає, що на момент укладення договору №15/08/2005 від 15.08.2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Шико - 2004" (продавець) не було власником нерухомого майна загальною площею 4869,80 м. кв., розташоване за адресою: місто Київ, Столичне шосе, 151, що є предметом договору, а тому в нього не було правових підстав для продажу цього майна.

23.01.2007 року відкрите акціонерне товариство "Київгума" продало майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 151, яке перейшло до нього згідно рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2006 року у справі № 41/528, приватному підприємству "Крокет Плюс".

05.02.2007 року приватне підприємство "Крокет Плюс" продало майновий комплекс товариству з обмеженою відповідальністю "Інеса-38".

Договори купівлі-продажу вказаного майнового комплексу нотаріально посвідчені та зареєстровані у встановленому законом порядку.

29.03.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інеса-38" передало майновий комплекс у якості внеску до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Віледж".

12.06.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Віледж" отримало свідоцтво про право власності на комплекс будівель, розташованого за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 151.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З вказаної норми випливає, що визнання судом договору, який не посвідчений нотаріально, дійсним є правом суду, а не його обов'язком.

Тому, враховуючи встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи та той факт, що позивач, фактично не володіючи спірним майновим комплексом, протягом майже двох років не заявляв про свої права на нього, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Тех ноторгсервіс" про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 15/08/2005 дійсним з моменту укладення не підлягають задоволенню, оскільки задоволення цих вимог порушило б право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Віледж", яке набуло його у встановленому законом порядку.

Інші вимоги, заявлені позивачем є похідними від вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу, а тому господарські суди попередніх інстанцій правильно відмовили в їх задоволенні.

Викладене свідчить про те, що виносячи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правомірно рішення місцевого господарського суду, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено, залишив без змін. Посилання скаржника на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 року у справі № 11/273-3/168 без змін.