Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2006 р. у справі №2-26/16989-2006 (суддя Проніна О.Л.) позов задоволено: визнано право власності за ФОП ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна, розташованого у смт.Чорноморське, вул.60 років Жовтня, буд. 1, який складається з літ. "А" -житловий корпус загальною площею 3 197,6 кв.м, житловою площею 1 429,1 кв.м, літ. "Б" -житловий корпус загальною площею 264,2 кв.м, житловою площею 205,3 кв.м, літ. "В" -житловий корпус загальною площею 257,3 кв.м, житловою площею 204,6 кв.м, літ. "Г" -кухня, загальною площею 30,9 кв.м, літ. "Д" -кухня загальною площею 77,5 кв.м, літ. "Е" -кухня загальною площею 70,3 кв.м, літ. "Ж" -душ-вбиральня загальною площею 67,9 кв.м, літ. "З" -кухня загальною площею 35,0 кв.м, літ. "И" -ел.підстанція загальною площею 55,4 кв.м, огорожа; зобов'язано ФОП ОСОБА_1 перерахувати на користь Державної акціонерної компанії "Хліб України" суму 257 039,37 грн.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2006 р. у справі №2-26/16989-2006 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", оскільки спірне майно входить до статутного капіталу ДАК "Хліб України" (100% акцій якої перебуває у державній власності) та є таким, що не підлягає приватизації (відчуженню).

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представників відповідача та прокуратури, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарським судом першої інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом першої інстанції встановлено наступне.

29.05.2001 р. між Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" "Західно-Кримський елеватор" (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди, відповідно до пп. 1.1 п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування окреме індивідуально визначене майно -пансіонат "Чорноморський" з будівлями і спорудами, згідно з переліком, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1), за адресою: смт.Чорноморське, вул.60 років Жовтня, 3 та розташоване на земельній ділянці площею 1,83 га; передане в оренду майно повинно використовуватись відповідно до його профілю - надання послуг профілактичного та лікувального характеру та відпочинку громадян.

Строк договору оренди -5 років (п. 12.1 договору).

25.09.2006 р. на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2006 р. у справі №2-26/14225-2006 між Державною акціонерною компанією "Хліб України" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди, яким, за висновком суду, фактично було продовжено умови договору оренди від 29.05.2001 р. Зокрема відповідно до п. 1 договору орен додавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння та користування окреме індивідуально визначене майно у вигляді групи інвен тарних об'єктів виробничої ділянки -пансіонат "Чорноморський" (далі -майно); майно знаходиться за адресою: с.Чорноморське, вул.60 років Жовтня, 1 та розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,63 га; вартість майна визначається від залишкової вартості майна і складає 641 590,00 грн.; склад майна, що передається, визначається відповідно до акта приймання-передачі від 29.05.2001 р. з урахуванням внесених до нього змін за результатами проведеної інвентаризації, який є невід'ємною частиною даного договору; даний договір є підставою для орендаря на оренду земельної ділянки, на якій розташовано майно, з подальшим викупом цієї ділянки відповідно до діючого законодавства; після укладення даного договору орендар у встановленому порядку приєднує до свого майна передане йому в оренду майно з вказівкою, що дане майно є орендованим.

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 договору оренди від 25.09.2006 р. орендар продовжує володіти та користуватися майном, переданим йому в оренду за актом приймання-передачі від 29.05.2001 р.

Відповідно до пп. 2.2 п. 2 договору оренди від 25.09.2006 р. передача майна в оренду не спричиняє за собою передачу права власності на майно; влас ником майна залишається ДАК "Хліб України", а орендар володіє та користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до ч. 2 пп. 5.8 п. 5 договору оренди від 25.09.2006 р. орендар має право після закінчення терміну дії цього договору, так само як і в період його дії, викупити майно за оцінною вартістю відповідно до норм чинного законодавства України; викуп можливий у випадку, якщо орендарем за власні кошти здійснені поліпшення майна, які неможливо відокремити від майна без спричинення йому шкоди і їх вартість складає не менше 25% від залишкової вартості майна на момент викупу.

За умов, вказаних у ч. 2 пп. 5.8 п. 5 даного договору, орендар набуває право першочергового викупу майна, таке ж право набуває орендар у випадку прийняття рішення про приватизацію майна.

Відповідно до пп. 7.1 п. 7 договору оренди від 25.09.2006 р. даний договір укладений строком на п'ять років, термін його дії з 25.09.2006 р. до 25.09.2011 р. включно.

Вважаючи, що проведені орендарем поліпшення майна на загальну суму 384 550,63 грн. (що перевищує 50% залишкової вартості майна) є підставою для визнання за ним права власності на вказане майно, ФОП ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ДАК "Хліб України" про визнання за нею права власності на нерухоме майно -пан сіонат "Чорноморський" зі спорудами та будовами згідно з переліком, який розташований на земельній ділянці площею 1,83 га за адресою: смт.Чорномор сь кий, вул.60 років Жовтня, 1; зобов'язання ФОП ОСОБА_1 протягом двох місяців провести оплату на користь ДАК "Хліб України" залишкової вартості майна, що викупляється, -пансіонат "Чорноморський" із спорудами та будовами згідно з переліком, який розташований на земельній ділянці площею 1,83 га за адресою: смт.Чорноморський, вул.60 років Жовтня, 1.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності за ФОП ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна, розташованого у смт.Чорномор ське, вул.60 років Жовтня, буд. 1, господарський суд першої інстанції виходив із того, що здійснене позивачем невід'ємне від нерухомого майна поліпшення на загальну суму 384 550,63 грн. (що становить більше ніж 50% вартості майна) відповідно до п. 5.8 договору є підставою для визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна (пансіонат "Чорноморський"), переданий позивачу в оренду згідно з договором оренди від 25.09.2006 р.

Однак, зазначені висновки господарського суду колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Обмежившись посиланням на здійснення орендарем поліпшення орендованого нерухомого майна на суму, що становить більше 50% вартості майна, як на достатню підставу для визнання за позивачем права власності на вказане майно, господарський суд не встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не надав будь-якої оцінки договору оренди нерухомого майна Державної акціонерної компанії "Хліб України" з правом викупу, не встановив хто є власником цього майна, чи підлягає вказане м айно відчуженню тощо.

Разом із тим, згідно з наявним у матеріалах справи свідоцтвом про право власності на вказане нерухоме майно від 20.10.2004 р. форма власності -державна (а.с. 50). Законом України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) встановлено порядок відчуження майна, що перебуває в державній власності. Відчуження державного майна здійснюється шляхом його приватизації відповідно до норм вищевказаного Закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного капіталу Державної акціонерної компанії "Хліб України".

Однак господарськими судами не досліджено Статут орендодавця -Державної акціонерної компанії "Хліб України" (який у матеріалах справи взагалі відсутній), не встановлено правовий статус спірного нерухомого майна, в т.ч. чи входить воно до статутного капіталу Державної акціонерної компанії "Хліб України", чи підлягає приватизації; чи приймалося в установленому законом порядку рішення про приватизацію вказаного майна тощо.

Крім того, господарським судом не надано оцінки і умовам пп. 5.8 п. 5 договору оренди від 25.09.2006 р. (які стали підставою для висновку суду про набуття позивачем права власності на спірне майно), якими передбачено лише право орендаря на позачерговий викуп за наявності підстав, встановлених у ч. 2 пп. 5.8 п. 5 договору, не встановлено яким чином було реалізовано позивачем вказане право, в т.ч. чи укладався між сторонами договір купівлі-продажу спірного майна.

Викладене свідчить про те, що судом зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення (v0011700-76) " від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. - 111-5 та ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, п. 3 ст. - 111-9,- ст.ст. - 111-10, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційне подання першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2006 р. у справі №2-26/16989-2006 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2006 р. у справі №2-26/16989-2006 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.