Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Павлоградський міськвиконком

в судовому засіданні взяли участь представники :

Рішенням Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.05.2002 року (суддя Боділовська М.М.) по справі № А2/3887 позов задоволено; скасовано державну реєстрацію МПП фірми "Валентина"; зобов’язано відповідача у місячний строк здійснити ліквідацію підприємства у встановленому Законом порядку; стягнуто з розрахункового рахунку відповідача в доход державного бюджету 85,00 грн. державного мита та витрати на користь ДП "Арбітражний інформаційний центр" арбітражних витрат в сумі 69,00 грн.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив вищевказане рішення скасувати з клопотанням про відновлення строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2008 року (головуючий суддя –Сизько І.А., судді: Прокопенко А.Є., Чоха Л.В.) відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги на рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.05.2002 року; відмовлено відповідачу у прийнятті до провадження апеляційної скарги; повернуто апеляційну скаргу скаржникові без розгляду на підставі ст. 93 ГПК України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме ст.ст. 53, 93, 104 ГПК України.

У запереченні на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Позивач та третя особа не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі скаржника, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2008 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання. Цей строк становить десять днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Частина друга статті 93 Господарського процесуального кодексу України містить обмеження строку, протягом якого може бути відновлено пропущений процесуальний строк на стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Зокрема відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги сторонами та внесення апеляційного подання прокурором можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. За змістом частини другої статті 93 Господарського процесуального кодексу України подання апеляційної скарги (апеляційного подання) після закінчення установленого нею тримісячного строку виключає перегляд судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Оскаржуване відповідачем рішення суду першої інстанції прийняте 14.05.2002 року. Встановлений ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України строк подання апеляційної скарги сплинув 15.06.2002 року. Трьохмісячний термін, протягом якого відповідно до ч.2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України можливе відновлення цього строку у випадку його пропуску, закінчився 15.08.2002 року

Відмовивши відповідачу у відновленні пропущеного процесуального строку після закінчення зазначеного строку, що відповідає закону, Дніпропетровький апеляційний господарський суд діяв у відповідності до наданих йому процесуальних повноважень, оскільки не мав законних підстав для перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Одночасно в касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.05.2002 року.

Колегія суддів вважає за необхідне відмовити у прийнятті касаційної скарги в цій частині до провадження Вищого господарського суду України, оскільки, починаючи з 01.09.2005 року, справи за позовами суб’єктів владних повноважень, поданими на виконання наданих законом владних повноважень, а саме позови податкових органів про скасування державної реєстрації суб’єктів господарювання, є справами адміністративної юрисдикції і, у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , касаційні скарги на рішення у таких справах подаються до Вищого адміністративного суду України.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст.ст. 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу МПП фірма "Валентина" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2008 року у справі

№ А2/3887 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2008 року у справі № А2/3887 –без змін.

Відмовити у прийнятті касаційної скарги МПП "Валентина" в частині оскарження рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.05.2002 року по справі №А-2/3887.