ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 160/7100/22

касаційне провадження № К/990/10507/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року (головуючий суддя - Врона О.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чумак С.Ю.; судді - Чабаненко С.В., Юрко І.В.)

у справі № 160/7100/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "ПГЗК"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16 листопада 2021 року № 000/424/32-00-01-03-32.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 06 вересня 2022 року позовну заяву задовольнив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21 лютого 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Східне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Приватним підприємством "ЮАС", Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти", Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича Компанія "Нові методи", Товариством з обмеженою відповідальністю "СК СПМ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Ремонт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер УА", Приватним підприємством "Строй-Арсенал", Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Аутсорсингова компанія "Камелот", Приватним підприємством "Вакант", Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована монтажна компанія "Механомонтаж", Товариством з обмеженою відповідальністю "Мгруптехнологія".

Верховний Суд ухвалою від 15 травня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Східного МУ ДПС по роботі з ВПП.

08 червня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "ПГЗК" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року в податковій декларації з податку на додану вартість від 20 жовтня 2020 року № 9271698895 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 26 жовтня 2020 року № 9276281691 від`ємного значення з податку на додану вартість у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки від 18 грудня 2020 року № 744/28-10-50-12/00191023, на підставі якого складено податкове повідомлення-рішення, скасоване рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 13 квітня 2021 року № 8297/6/99-00-06-01-02-06, за результатами якої складено акт від 01 жовтня 2021 року № 721/32-00-07-01-03/00191023.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України (2755-17) ) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками придбання: робіт із поточного ремонту технологічного обладнання в Приватного підприємства "ЮАС"; робіт з технічного обслуговування, поточного і капітального ремонту сантехнічної частини РЗФ-2, ЦВО-1, ЦВО-2 у Приватного підприємства "Строй-Арсенал"; робіт із капітального ремонту, демонтажу, монтажу обладнання в Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича Компанія "Нові методи"; робіт з поточного ремонту та технічного обслуговування технологічного обладнання в Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СПМ"; робіт з капітального ремонту бурового верстата СБШ та ремонту колеса натяжного СБШ у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мгруптехнологія"; робіт з ремонту технологічного обладнання та порізки металолому в лом у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Ремонт"; робіт з очищення обладнання в Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Аутсорсингова компанія "Камелот"; робіт з капітального ремонту їдальні бази відпочинку "Бригантина" в Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер УА"; послуг із безпечного переміщення вантажів кранами та комплексу послуг з технічного обслуговування, поточного та капітального ремонту механічної частини технологічного обладнання металоконструкцій у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти"; робіт з поточного ремонту (заміни) пошкоджених будівельних конструкцій будівлі складу концентрату № 1 РЗФ-1 у Приватного підприємства "Вакант"; робіт з поточного ремонту технологічного обладнання в Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована монтажна компанія "Механомонтаж" з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на недостатність у контрагентів платника трудових та виробничих ресурсів для виконання оспорюваних поставок, а також наявність кримінальних проваджень у справах № 1кп/344/327/19 та № 344/11749/19, фігурантом в яких є Приватне підприємство "ЮАС".

На підставі зазначеного акта перевірки Східним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2021 року № 000/424/32-00-01-03-32, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 6266995,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV (996-14) ) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ПрАТ "ПГЗК" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Східним МУ ДПС по роботі з ВПП, в свою чергу, не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності, адже судами з`ясовано, що службою безпеки ПрАТ "ПГЗК" в процедурі вибору постачальників товарів/послуг для проходження предкваліфікації розглядалися документи, подані Приватним підприємством "ЮАС", Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти", Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича Компанія "Нові методи", Товариством з обмеженою відповідальністю "СК СПМ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Ремонт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер УА", Приватним підприємством "Строй-Арсенал", Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Аутсорсингова компанія "Камелот", Приватним підприємством "Вакант", Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована монтажна компанія "Механомонтаж", Товариством з обмеженою відповідальністю "Мгруптехнологія", та за наслідками їх дослідження формувався висновок про доцільність предкваліфікації кожного з постачальників.

Більш того, платником долучено до матеріалів справи заяви про надання можливості оформлення особистих перепусток працівників постачальників за списками, заяви про продовження термінів перепусток працівників, заяви про оформлення перепусток на "в`їзд" та "виїзд" на службовий автотранспорт контрагентів та заяви на продовження транспортних перепусток на службовий автотранспорт. Наведені документи в повній мірі підтверджують факт перебування працівників постачальників позивача на його території для виконання договірних зобов`язань.

Доводи відповідача про недостатність у контрагентів ПрАТ "ПГЗК" трудових та виробничих ресурсів цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях та спростовані позивачем шляхом подання відповідних документів.

Твердження контролюючого органу про наявність кримінальних проваджень у справах № 1кп/344/327/19 та № 344/11749/19, фігурантом в яких, за доводами останнього, є Приватне підприємство "ЮАС", також доцільно не прийнято до уваги судовими інстанціями, оскільки провадження в цих справах закрито.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про необ`єктивність твердження Східного МУ ДПС по роботі з ВПП щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги контролюючого органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова