Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "АВТОПРАЙД" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтергарант" (надалі ЗАТ "СК"Інтергарант") про стягнення 75.309,60 грн. страхового відшкодування згідно з умовами договору страхування у зв'язку з настанням страхового випадку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що застрахований позивачем автомобіль був пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної пригоди, вартість відновлювального ремонту склала 75.309,60 грн.. ТОВ "АВТОПРАЙД" звернувся до ЗАТ "СК"Інтергарант" з заявою про виплату зазначеної суми, додавши всі необхідні документи, однак, відповідач, пославшись на недотримання позивачем умов договору, відмовився здійснити виплати.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.04.2008 року (суддя СулімВ.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2008 року ( судді: Капацин Н.В., Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.), в позові відмовлено з огляду на те, що відповідно до п.11.1 договору страхування передача автомобіля в оренду є істотною умовою для оцінки страхового ризику, позивач не довів факту виконання своїх зобов'язань за Доповідач: Шаргало В.І.

договором щодо повідомлення відповідача про передачу автомобіля в оренду до настання страхового випадку, тому у відповідача виникли підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ТОВ "АВТОПРАЙД" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в тому числі ст. 991 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про страхування, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. На думку скаржника факт існування договору оренди на застрахований автомобіль та зміну державного номера автомобіля не можна розцінювати як обставини, які мають істотне значення для оцінки страхового ризику. Передача автомобіля в оренду стосується реалізації прав власника та не впливає ані на суттєві відомості щодо об'єкта оренди, ані на факт настання страхового випадку.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 22.06.2007року на підставі договору купівлі-продажу ТОВ "АВТОПРАЙД" придбав у ТОВ ТПФ "ФІНЕКС" автомобіль марки Хонда Аккорд VIN JHMCL 76805С203864- реєстраційний номер АЕ7256АН, який був застрахований за договором добровільного страхування транспортних засобів юридичних осіб 202 №54/2007 від 12.03.2007 року у ЗАТ "СК"Інтергарант". Відповідно до додаткової угоди №1 до названого договору права та обов'язки страхувальника перейшли до ТОВ "АВТОПРАЙД" з 01 серпня 2007 року.

Відповідно до пункту 11.1 договору страхування передача автомобіля в оренду, зміна реєстраційного номера є істотною інформацією для оцінки страхового ризику.

За умовами пункту 11.2 договору якщо страхувальник не повідомив про зміну вказаної інформації або повідомив та не погоджується на збільшення суми страхового платежу страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування при настанні страхового випадку після настання зміни вищевказаної інформації.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.10.2007 року автомобіль Хонда Аккорд номер кузова JHMCL 76805С203864 отримав пошкодження. На місце пригоди за викликом позивача прибув аварійний комісар Компанії "Траса", за попереднім висновком якого причина аварії: водій автомобіля не впорався з керуванням.

Відповідно до звіту аварійного комісара та довідки, складеної інспектором відділу оформлення ДТП ДАІ при МВС України реєстраційний номер автомобіля –АР5858АХ. З наданого позивачем реєстраційного талону вбачається, що автомобіль зареєстрований під вказаним номером лише 04.10.2007 року, тобто напередодні аварії.

08.10.2007 року ТОВ "АВТОПРАЙД" повідомило страхову компанію про настання страхового випадку.

Відповідно до звіту №1/3534 від 20.11.2007 року, складеного ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза–Стандарт" вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 42862,16 грн. А відповідно до виставленого ПП "Авто-Ділінг" рахунку фактури від 03.12.2007 року вартість ремонту автомобіль Хонда Аккорд державний номер АР5858АХ складає 75309,60 грн.

ТОВ "АВТОПРАЙД" 13.12.2007 року направив ЗАТ "СК"Інтергарант" заяву за №243/12/07 про виплату страхового відшкодування в сумі 75309,60 грн.

Страхова компанія в листі від 05.11.2007 року повідомляла ТОВ "АВТОПРАЙД" про порушення останнім умов договору страхування щодо своєчасного повідомлення про зміну державного номера та оренду автомобіля.

Разом з тим позивачем поданий договір від 03.07.2007 про передачу застрахованого автомобіля в оренду ТОВ "ПІВДЕНРУДМЕТ". В пункті 1.1 цього договору вказаний номерний знак автомобіля Хонда Аккорд номер кузова JHMCL 76805С203864, а саме : АР5858АХ. Зазначений доказ відхилений судами попередніх інстанцій з огляду на вищезазначені обставини щодо державної перереєстрації автомобіля і реєстрації автомобіля під цим номером лише 04.10.2007р. Разом з тим господарськими судами встановлено, що належних доказів повідомлення відповідача про передачу автомобіля в оренду та зміну державного номера позивачем не надано.

Відповідно до ст. 982 Цивільного кодексу України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про страхування" у договорі страхування визначаються права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

За правилами п.2 ч.1 ст. 989 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України "Про страхування" при укладенні договору страхування Страхувальник зобов'язаний надати Страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику… Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 991 цього Кодексу встановлено право страховика відмовитися від виплати страхового відшкодування у випадках встановлених законом, при цьому договором можуть бути передбачені інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

З встановлених судовими інстанціями обставин справи вбачається, що позивач - Страхувальник не дотримався встановленого законом і договором обов'язку щодо своєчасного повідомлення Страховика –відповідача стосовно зміни визначених істотних умов для оцінки страхового ризику, в результаті чого у страхової компанії виникли підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування. А відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В силу вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги, які вимагають додаткової оцінки доказів у справі, що не входить до повноважень касаційної інстанції, до уваги не приймаються.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПРАЙД"

залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2008 року у справі №48/69 залишити без змін.