Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Успенський кар'єр" на рішення господарського суду Луганської області від 07.08.2008 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 в справі № 3/126 господарського суду Луганської області за позовом відкритого акціонерного товариства "Успенський кар'єр" до відкритого акціонерного товариства "Автодорожник" про стягнення 112073, 91 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: не з'явилися, -

Позивач –відкрите акціонерне товариство "Успенський кар'єр" у липні 2008 року звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача - відкритого акціонерного товариства "Автодорожник" про стягнення 112073,91грн., обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем договору поставки № 14/11/06 від 14.11.2006 у зв'язку з чим позивач поніс додаткові витрати.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.08.2008 (суддя Доманська М.Л.) в задоволенні позову відмовлено за відсутності правових підстав для його задоволення.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 (судді: Бородіна Л.І. –головуючий, Іноземцева Л.В., Якушенко Р.Є.) рішення господарського суду Луганської області від 07.08.2008 в справі №3/126 залишено без змін з тих самих підстав.

Не погоджуючись з даними судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.

В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на порушення норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, та неповне з'ясування обставин справи.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Суд першої інстанції, з яким правомірно погодився суд апеляційної інстанції, в обґрунтування відмови у задоволенні вимог про стягнення 112073, 91 грн. збитків з відкритого акціонерного товариства "Автодорожник" на юридичне обслуговування, правильно послався на положення статті 22 Цивільного Кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, враховуючи, що такі витрати не мають обов’язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв’язку з оспорюваною сумою за позовом.

Інші доводи касаційної скарги про порушення або неправильне застосування під час прийняття оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Успенський кар'єр" залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 в справі № 3/126 господарського суду Луганської області залишити без змін.