Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

в судовому засіданні взяли участь представники:

У провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа №Б-21/261 про банкрутствоТОВ "Алігатор".

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.04.2008 р. (суддя Скапровська І.М.) за результатами попереднього засідання визнано грошові вимоги ряду кредиторів до боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів, окрім того, відхилено грошові вимоги ТОВ "Ковчег-Плюс" до боржника у розмірі 820 914,41 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2008 р. (судді: Михалюк О.В. -головуючий, Новосад Д.Ф., Слука М.Г.) апеляційну скаргу ТОВ "Ковчег-Плюс" задоволено частково, ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 22.04.2008 р. змінено, доповнивши її резолютивну частину положенням про визнання грошових вимог ТОВ "Ковчег-Плюс" на суму 820 914,41 грн.

Не погоджуючись з такою постановою, інший кредитор боржника -ТОВ "Перша Західно-Українська лізингова компанія" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2008 р. та передати справу на новий апеляційний розгляд до цього суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. ст. - 4-3, 22, ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Також, на думку заявника касаційної скарги, судом апеляційної інстанції розглянуто справу за його відсутності, як сторони у справі, що є безумовною підставою для скасування постанови цього суду.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено передніми судовими інстанціями, 13.09.2004 р. між ВАТ "АКБ "Прикарпаття" (банк) та боржником у справі -ТОВ "Алігатор" (позичальник) був укладений договір про відкриття револьверної кредитної лінії №445, згідно умов якого боржник у справі отримав кредитні кошти.

В цей же день, 13.09.2004 р., між ВАТ "АКБ "Прикарпаття" (заставодержатель), боржником у справі -ТОВ "Алігатор" (боржник) та кредитором у справі - ТОВ "Ковчег-Плюс" (заставодавець) був укладений договір застави майнових прав б/н.

07.10.2004 р. між вказаними особами була укладена додаткова угода №2 до договору застави майнових прав б/н від 13.09.2004 р., якою внесено зміни до договору застави майнових прав, згідно яких з метою забезпечення виконання взятих боржником зобов'язань кредитор у справі -ТОВ "Ковчег-Плюс" (заставодавець) передав у заставу ВАТ "АКБ "Прикарпаття" (заставодержатель) майнові права -права вимоги повернення банківського вкладу в сумі 789 000,00 грн. та процентів по ньому з розрахунку 16% річних відповідно до договору банківського вкладу №12/8-37 від 06.09.2004 р., укладеного між заставодавцем та заставодержателем.

19.07.2007 р., між кредитором у справі -ТОВ "Ковчег-Плюс" (поручитель) і ВАТ "АКБ "Прикарпаття" (кредитор) та за участю боржника у справі -ТОВ "Алігатор" (боржник) був укладений договір поруки.

Отже, кредитор у справі -ТОВ "Ковчег-Плюс" виступив майновим поручителем боржника у справі -ТОВ "Алігатор" за виконання останнім зобов'язань зі сплати кредиту та процентів за користування ним.

Також, судами було встановлено, що після закінчення строку дії договору про відкриття револьверної кредитної лінії №445 від 13.09.2004 р. заборгованість боржника у справі -ТОВ "Алігатор" перед ВАТ "АКБ "Прикарпаття" становила 820 914,41 грн., з яких 744 569,27 грн. суми кредиту та 76 345,14 грн. відсотків за користування ним.

Вказана заборгованість за боржника у справі була сплачена його майновим поручителем -ТОВ "Ковчег-Плюс", про що свідчить, як встановлено судом першої інстанції, виписка та платіжні доручення банку від 20.07.2007 р.

Однак, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Ковчег-Плюс" не подав документів, які після виконання поручителем з обов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому на підтвердження обов'язку боржника згідно з нормами Цивільного кодексу України (435-15) .

Таким чином, встановивши наявність заборгованості боржника перед ТОВ "Ковчег-Плюс", суд першої інстанції відхилив його грошові вимоги з підстав неподання документів, які кредитор (ВАТ "АКБ "Прикарпаття") повинен вручити йому, як поручителю боржника.

Втім, такий висновок суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим.

Стаття 556 Цивільного кодексу України визначає права поручителя, який виконав зобов'язання.

Згідно з ч. 1 цієї статті після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

Тобто, кредитор (у даному випадку - банк) має передати поручителю, який виконав зобов'язання за боржника, документи, що підтверджували такі зобов'язання боржника.

Вказане є правом поручителя, отже поручитель, який виконав зобов'язання за боржника, має право вимагати від кредитора передачі йому документів, що підтверджують зобов'язання боржника (зокрема, боргової розписки).

Однак, нездійснення передачі поручителю цих документів не тягне за собою такого правового наслідку, як втрата ним права вимоги до боржника.

Відтак, відсутність зазначених документів, на яку посилався суд першої інстанції, не може слугувати підставою для відхилення грошових вимог ТОВ "Ковчег-Плюс".

У відповідності до ч. 2 ст. 566 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

В силу ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) є підставою для заміни кредитора у зобов'язанні.

Таким чином, до ТОВ "Ковчег-Плюс" перейшли права кредитора (банку) за договором про відкриття револьверної кредитної лінії №445 від 13.09.2004 р.

На підставі наведеного висновок суду апеляційної інстанції про необхідність визнання грошових вимог ТОВ "Ковчег-Плюс" до боржника відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи заявника касаційної скарги щодо необхідності здійснення переоцінки доказів, зокрема платіжних доручень, є необґрунтованими, оскільки виходять за межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, встановлені ст. ст. - 111-5, - 111-7 ГПК України.

Посилання заявника касаційної скарги - кредитора, який заперечував проти визнання грошових вимог ТОВ "Ковчег-Плюс" в суді першої інстанції, на неповідомлення його судом апеляційної інстанції про час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається, представник ТОВ "Перша Західно-Українська лізингова компанія" був присутній в судових засіданнях під час розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції та він повідомлявся про неодноразові відкладення розгляду скарги.

За таких обставин справи доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому постанова цього суду підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Враховуючи вказане та керуючись ст. ст. 512, 566 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 -- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу ТОВ "Перша Західно-Українська лізингова компанія" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2008 р. у справі №Б-21/261 залишити без змін.