Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2008 (суддя Дубінін І.Ю.) в первісному позові відмовлено у зв'язку з недоведеністю надсилання орендодавцем пропозиції (лист від 22.02.2008№12/2-1327) про внесення змін до договору оренди від 01.03.2006 та отримання цієї пропозиції орендарем, що вказує на недотримання порядку внесення змін до договорів, встановленого ч.ч.2,3 ст. 188 Господарського кодексу України. Зустрічний позов задоволено –зобов'язано РВ ФДМ України по Дніпропетровській області перерахувати суму орендної плати за договором оренди нерухомого майна №12/02-2368-ОД від 01.03.2006 у відповідності з ч.2 п.4 Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (786-95-п) .

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 (судді: Євтигнєєв О.С., Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.) рішення змінено, в первісному та зустрічному позовах відмовлено повністю з посиланням на недотримання сторонами вимог ст. 188 Господарського кодексу України.

РВ ФДМ України по Дніпропетровській області в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення первісного позову, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права (ст.ст. 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України) та матеріального права (ч.ч.2,3 ст. 188 Господарського кодексу України). Зокрема, скаржник вважає, що листом від 27.01.2007 №12/3-480 він повідомив орендаря про необхідність перегляду з 01.01.2007 року умов договору оренди від 01.03.2006 №12/02-2368-ОД в частині орендної плати шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" (1846-2006-п) та на виконання ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", але відповідач відмовився від укладення вищезазначеної додаткової угоди. Відправка рекомендованого листа від 22.02.2008 №12/2-1327 (№43648 згідно реєстру) з примірниками додаткових угод для підписання підтверджується доданим до скарги листом Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 21.08.2008 №749/О.

Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу та не дали належної оцінки доказам надсилання регіональним відділенням пропозицій відповідачу щодо підписання додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна, а саме регіональним відділенням було надіслано рекомендованим листом згідно реєстру №43649 примірники додаткових угод для підписання. Крім того, листом від 21.08.2008 №749/0 Дніпропетровська дирекція УДППЗ "Укрпошта" підтвердила відправку рекомендованого листа позивача на адресу Дніпропетровської міської громадської організації "Клуб спортивного танцю "Еліт".

Дніпропетровська міська громадська організація "Клуб спортивного танцю "Еліт" у відзиві на касаційну скаргу просить постанову скасувати, первісне рішення залишити без змін, посилаючись на встановлення ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2008 про припинення провадження у справі №19/18-08 факту підписання відповідачем додаткової угоди від 30.03.2007 (в редакції позивача) до договору оренди від 01.03.2006 №12/02-2368-ОД, надісланої листом від 20.04.2007 №12/2-2721. Орендар також вказує на обгрунтованість задоволення судом першої інстанції зустрічного позову.

Колегія суддів, перевіривши в межах доводів касаційної скарги фактичні обставини справи на предмет правильності юридичної оцінки їх судами попередніх інстанцій та заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова – залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення в частині відмови в первісному позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що орендодавцем не доведено як надсилання орендарю листа-пропозиції від 22.02.2008 №12/2-1327 про внесення змін до договору оренди від 01.03.2006 в частині розміру орендної плати з доданим до цього листа проектом додаткової угоди, так і не доведено отримання вказаного листа відповідачем, що свідчить про недотримання позивачем порядку внесення змін до господарських договорів, встановленого ч.ч.2,3 ст. 188 Господарського кодексу України.

Колегія погоджується з висновками суду про необґрунтованість первісного позову з огляду на таке.

Дійсно, згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу сторони договору, зокрема, у випадку встановленому законодавчими актами України.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.2-4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі ретельної правової оцінки наявних по справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а державним органом приватизації не спростовано недоведеність отримання орендарем проекту додаткової угоди до договору оренди від 01.03.2006, надісланої листом орендодавця від 22.02.2008 №12/2-1327, залишення якого без відповіді контрагентом у двадцятиденний строк може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом (ч.4 ст. 188 ГК України).

Наявні ж заперечення РВ ФДМ України по Дніпропетровській області зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судом доказів (лист від 22.02.2008 №12/2-1327) та до намагань надати перевагу новим доказам (додані до скарги копія реєстру від 26.02.2008 та лист Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 21.08.2008 №749/О) перед оціненими судом доказами, однак, згідно імперативних вимог ч.2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія не може прийняти до уваги твердження скаржника про те, що відправка рекомендованого листа від 22.02.2008 №12/2-1327 (№43648 згідно реєстру) з примірниками додаткових угод для підписання підтверджується доданим до скарги листом Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 21.08.2008 №749/О, в якому до речі також визнається факт неодержання вказаного листа адресатом внаслідок його втрати з вини працівника пошти.

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду постанов Вищого господарського суду України, прийнятих з порушенням вимог ч.2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (постанови ВСУ від 11.09.2007 у справі №1/151-3079 та від 11.09.2007 у справі №18/439).

Окрім того, позовні вимоги державного органу приватизації ґрунтуються на необхідності внесення змін до договору оренди державного майна від 01.03.2006 №12/02-2368-ОД в частині розміру орендної плати з метою приведення умов цього договору у відповідність з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №1846 (1846-2006-п) , якою змінено в бік підвищення орендні ставки за використання державного нерухомого майна, що відповідає положенням ч.2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". При цьому позивач в позовній заяві та в апеляційній скарзі послався на лист від 27.01.2007 №12/3-480, яким спочатку повідомляється відповідач про необхідність перегляду з 01.01.2007 року умов договору оренди від 01.03.2006 в частині розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди, для чого пропонується відповідачу прибути до місцезнаходження позивача. В подальшому ж листом від 20.04.2007 №12/2-2721 (а.с.15 том 1) орендодавець пропонує орендарю підписати три примірники (проекти) додаткової угоди до договору оренди від 01.03.2006.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2008 про припинення провадження у справі №19/18-08 між тими ж сторонами (а.с.40 том 1) встановлено факт підписання відповідачем додаткової угоди від 30.03.2007 (в редакції позивача) до договору оренди від 01.03.2006, надісланої листом від 20.04.2007 №12/2-2721 (а.с.15 том 1), і в силу вимог ч.2 ст. 35 ГПК України вказаний факт не підлягає доведенню при вирішенні даного спору.

Водночас колегія не приймає до уваги викладені у відзиві вимоги відповідача щодо скасування постанови від 22.07.2008 в частині зустрічного позову, оскільки в цій частині постанова сторонами не оскаржена у встановленому порядку (ст. 107 ГПК України), а касаційна інстанція на відміну від апеляційної інстанції не вправі перевіряти законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд,

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 у справі №8/56-08 залишити без змін, а касаційну скаргу РВ ФДМ України по Дніпропетровській області –без задоволення.