Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

господарського суду Автономної Республіки Крим

Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ялтинської міської ради про визнання недійсним рішення 10 сесії 5 скликання № 164 від 23.05.2007р. Ялтинської міської ради яким скасовано рішення Ялтинської міської ради № 62 від 02.02.2006р. про надання позивачу права на складання проекту відводу земельної ділянки, орієнтованою площею 0, 0100 га, для споруди домової кухні за адресою м. Ялта, вул. Дражинського-Масандрівська, 11/4 та залишити в силі рішення Ялтинської міської ради № 62 від 02.02.2006р., з внесенням змін в частині уточнення адреси земельної ділянки для споруди домової кухні, вказав в районі будинку 11/4 по вул. Дражинського-Масандрівська, м. Ялта.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2007р. позовні вимоги задоволено; визнано недійсним рішення 10 сесії 5 скликання № 164 від 23.05.2007р. Ялтинської міської ради "Про відміну рішення № 62 від 02.02.2006р. 39 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради "Про надання СПД ОСОБА_2 дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки, орієнтованою площею 0, 0100 га, для споруди домової кухні за адресою м. Ялта, вул. Дражинського-Масандрівська, 11/4 на землях Ялтинської міської ради"; зобов'язано Ялтинську міську раду внести зміни в рішення 39 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради № 62 від 02.02.2006р., уточнивши місцезнаходження земельної ділянки, орієнтовною площею 0, 0100га, для споруди домової кухні в районі будинку № 11/4 по вул. вул. Дражинського-Масандрівська, м. Ялта.

Господарським судом Автономної Республіки Крим 05.03.2008р. видано наказ про примусове виконання рішення.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим від 07.05.2008р. за невиконання вимог державного виконавця та ухилення від виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим 3 2-29/10790-2007 накладено штраф у розмірі 340 грн. на міського голову м. Ялта ОСОБА_1

Міський головаОСОБА_1звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою на дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим за приписами статті - 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Скарга вмотивована тим, що у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2007р. зі справи № 2-29/10790-2007р. належним боржником є Ялтинська міська рада -колегіальний орган, а не міський голова м. Ялта. Крім того, вимоги виконавчої служби, були прийняті до виконання та винесені на чергову сесію міської ради, однак державним виконавцем притягнутий до відповідальності за невиконання рішення суду міський голова, який, до того ж, не є стороною у справі.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008р. (суддя Жукова А.І.) у прийнятті скарги відмовлено, на підставі пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2008р. (судді: Лисенко В.А. -головуючий, Гонтар В.І., Прокопанич Г.К.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін; відхиляючи доводи апеляційних скарг, апеляційний господарський суд вказав на те, що стаття - 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлює коло осіб, які мають право звертатися до господарського суду зі скаргою на дії Державної виконавчої служби, а фізична особа ОСОБА_1. не є скаржником чи боржником, а тому не може звертатися з такою скаргою. Однак, він може звернутися до адміністративного суду у відповідності зі статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного та ухвалу місцевого суду, справу передати на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статті - 121-2 Господарського процесуального кодексу України, статтю 87 Закону України "Про виконавче провадження". Господарськими судами не взято до уваги норми частини 2 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності; так законодавець передбачає можливість звернутися до господарського суду не тільки певному колу осіб, передбачених частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скарга у виконавчому провадженні щодо виконання судових рішень на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби подається у суд, який видав виконавчий документ, а саме господарський суд Автономної Республіки Крим.

Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, сторони не скористалися правом на участь представника в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Відповідно до статті - 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Дана стаття встановлює порядок оскарження дій чи бездіяльності органів виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду, і зазначає вичерпний перелік осіб які можуть оскаржити ці дії до господарського суду.

Таким чином, апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що міський голова ОСОБА_1не підпадає під коло осіб зазначених у статті - 121-2 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не є ні стягувачем, ні боржником у даному виконавчому провадженні.

Крім того, апеляційний господарський суд правомірно звернув увагу скаржника на те, що правовідносини скаржника та державного виконавця за наслідками прийнятої постанови від 07.05.2008р. є самостійними, а у разі незгоди скаржника з прийнятою постановою чи з діями державного виконавця в процесі виконання постанови від вправі оскаржити їх згідно чинного законодавства.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами норм процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування зазначених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 43, - 111-7, пунктом 1 частини 1 статті - 111-9, статтями-- 111-10, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу міського голови м. Ялти ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2008р. у справі № 2/22-5135-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.