Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А.Й. Осетинського від 17.11.2008 року у зв’язку з виходом судді Полянського А.Г. з відпустки, для розгляду касаційної скарги у справі № 1/100-26/14 господарського суду Львівської області, утворено колегію суддів у складі: головуючий – Муравйов О.В., судді: Полянський А.Г., Фролова Г.М.

Закрите акціонерне товариство "ГАЛКА-Дрогобич" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про визнання недійсним кредитного договору № 10/1 від 01.04.2003 року з моменту укладення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.04.2003 року між сторонами було укладеного договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Дрогобицький солевиварювальний завод" № 10, одночасно з цим договором між сторонами 01.04.2003 року було укладено кредитний договір № 10/1. Зокрема, позивачем зазначено, що кредитний договір було укладено з порушенням статті 1046 Цивільного кодексу України, оскільки є нереальним, так як не відбулося передавання коштів. Отже, кредитний договір укладено з порушенням вимог закону, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України, а відтак такий договір відповідно до вимог статті 204 вказаного кодексу необхідно визнати недійсним у судовому порядку з моменту його укладення.

Постановою господарського суду Львівської області від 11.-30.05.2006 року (суддя: Деркач Ю.Б.) у справі № 1/100-26/14 господарського суду Львівської області у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції з посиланням на статтю 374 Цивільного кодексу УРСР, зазначає, що непередача грошей за кредитним договором є підставою для визнання його неукладеним, а не визнання його недійсним. При цьому, позовні вимоги не змінювались. Зазначено судом і те, що ухвалою господарського суду Львівської області від 23.09.2004 року у справі № 1/618-20/253 затверджено мирову угоду укладену між сторонами, згідно з якою позивач визнає факт укладення кредитного договору від 01.04.2003 року № 10/1 та визнає заборгованість по цьому договору. Врахувавши вимоги статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд розглянув спір, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року (судді: Кузь В.Л. –головуючий, Юркевич М.В., Городечна М.І.) у справі № 1/100-26/14 господарського суду Львівської області постанова від 30.05.2006 року у справі №1/100-26/14 господарського суду Львівської області скасована. Прийнято нове рішення: позов Закритого акціонерного товариства "ГАЛКА-Дрогобич" задоволено. Визнано недійсним кредитний договір № 10/1 від 01.04.2003 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Закритим акціонерним товариством "ГАЛКА-Дрогобич".

Постанова суду мотивована тим, що за умовами спірного договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області виступало не як суб’єкт владних повноважень, а оспорюваний договір по своїй суті є цивільно-правовою угодою, що виникла на підставі договору оренди і не є актом в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства. А тому дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення у вигляді постанови прийнято з порушенням норм процесуального права. Зокрема, апеляційним судом зазначено, що оскільки відповідач мав на меті передати позивачу за кредитним договором від 01.04.2003 року № 10/1 лише дебіторську та кредиторську заборгованість, а не грошові кошти, при цьому реальний розмір такої заборгованості Дрогобицького солевиварювального заводу станом на 01.04.2003 року не було визначено, то такий договір був укладений всупереч вимогам статті 374 Цивільного кодексу УРСР, статті 4 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", пункту 5 Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 625 (625-95-п) , а відтак є недійсним з моменту його укладення.

Апеляційний господарський суд розглянув спір, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Не погоджуючись з постановою суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року у справі № 1/100-26/14 господарського суду Львівської області, в якій просить вказану постанову у справі скасувати, а постанову господарського суду Львівської області від 11.05.-30.05.2006 року у справі № 1/100-26/14 залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник зазначає про те, що апеляційним господарським судом не враховано, що процедура укладення кредитного договору є елементом (складовою частиною) укладення договору оренди цілісного майнового комплексу і здійснена чітко з дотриманням вимог Методики оцінки об’єктів оренди та відповідно до процедур, визначених Порядком надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство "ГАЛКА-Дрогобич" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про визнання недійсним кредитного договору № 10/1 від 01.04.2003 року з моменту укладення. Закрите акціонерне товариство звернулось з позовом керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.02.2006 року порушено провадження у справі №1/100-26/14 та прийнято позовну заяву до розгляду на підставі статей 64, 65 Господарського процесуального кодексу України.

19.04.2006 року господарський суд Львівської області виніс ухвалу, якою врахувавши приписи пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , пункт 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, розглядати справу за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . Справу призначено до розгляду.

Постановою господарського суду Львівської області від 11.-30.05.2006 року у справі № 1/100-26/14 господарського суду Львівської області у задоволенні позову відмовлено повністю. Суд розглянув спір, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Закрите акціонерне товариство "ГАЛКА-Дрогобич" не погодившись з постановою суду першої інстанції звернулось з апеляційною скаргою, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 31.07.2006 року у справі № 1/100-26/14 керуючись статтями 185, 187, 189, 165, п. 7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) , прийняв апеляційну скаргу до свого провадження. Відкрив апеляційне провадження у справі № 1/100-26/14.

Ухвалою від 26.09.2006 року у справі № 1/100-26/14 Львівський апеляційний господарський суд керуючись статтями 128, 196 КАС України відклав розгляд апеляційної скарги на 10.10.2006 року.

Ухвалою від 10.10.2006 року у справі № 1/100-26/14 Львівський апеляційний господарський суд керуючись статтями 128, 196 КАС України відклав розгляд апеляційної скарги на 17.10.2006 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року у справі № 1/100-26/14 постанову господарського суду Львівської області від 30.05.2006 року скасовано. Прийнято нове рішення: позов Закритого акціонерного товариства "ГАЛКА-Дрогобич" задоволено. Визнано недійсним кредитний договір № 10/1 від 01.04.2003 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Закритим акціонерним товариством "ГАЛКА-Дрогобич". Суд прийняв постанову, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

При прийнятті постанови у справі апеляційний господарський суд не врахував наступне.

В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) , який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.

Абзац перший пункту6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) передбачає, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Таким чином, враховуючи, що постанова суду першої інстанції прийнята за нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Закрите акціонерне товариство "ГАЛКА-Дрогобич" звернулося з апеляційною скаргою, керуючись статтями 185- 187, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України, то в даному випадку розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги за нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) є порушенням норм процесуального права.

Беручи до уваги наведену норму Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що Львівський апеляційний господарський суд повинен був розглянути подану Закритим акціонерним товариством "ГАЛКА-Дрогобич" апеляційну скаргу на постанову господарського суду Львівської області від 11. - 30.05.2006 року та прийняти відповідну постанову (ухвалу) за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , проте, в порушення зазначеного, він розглянув скаргу та прийняв постанову від 17.10.2006 року у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Відповідно до частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 року у даній справі підлягає скасуванню, а справа –передачі до Львівського апеляційного господарського суду для виконання Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

За повідомленням Державної судової адміністрації України ("Урядовий кур’єр" за 24.03.2007, № 53, стор.14), Львівський апеляційний адміністративний суд, розпочав діяльність з 02.04.2007 року.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, розділом VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року у справі № 1/100-26/14 господарського суд Львівської області скасувати.

Справу передати до Львівського апеляційного господарського суду для виконання Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .