2-21/9179-2008(2/22-4871-2008) Про визнання незаконним та скасування рішення АМК - 18.11.2008 Прийняття

до територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим (далі -територіальне відділення АМК)

про визнання незаконним та скасування рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

СПД ОСОБА_1. - не з'яв.,

територіального відділення АМК -Несиної О.Ф.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

СПД ОСОБА_1. звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання незаконним та скасування рішення територіального відділення АМК.

Ухвалою названого господарського суду від 18.04.2008 (суддя Медведчук О.Л.) відмовлено у прийнятті позовної заяви з мотивів необхідності вирішення даного спору в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 (колегія суддів у складі: суддя Заплава Л.М. -головуючий, судді Прокопанич Г.К., Котлярова О.Л.) зазначену ухвалу місцевого господарського суду скасовано, а справу передано на розгляд господарського суду Автономної Республіки Крим.

СПД ОСОБА_1. звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а провадження у справі припинити, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом приписів статей 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) та статті 32 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Крім того, скаржник зазначає, що господарським судом вже розглядався спір між тими ж сторонами, про той же предмет, тому необхідно відмовити у прийнятті даної позовної заяви відповідно до пункту 2 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скарги і просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін як законну і обґрунтовану.

Сторони відповідно до статті - 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

З огляду на зміст наведених норм, а також приписи статті 32 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" справи зі спорів про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК України (1798-12) .

Відповідну правову позицію наведено в пункті 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено, що: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) .

Вищий господарський суд України не бере до уваги посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції припису пункту 2 частини першої статті 62 ГПК України з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Разом з тим, зі змісту судових рішень та інших матеріалів справи не вбачається, що попереднім судовим інстанціям було відомо про наявність тотожної справи в провадженні господарського суду чи іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, або про наявність рішення господарського суду чи іншого органу в такій справі.

Таким чином постанова апеляційного господарського суду в даній справі є законною і обґрунтованою, а передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями - 111-9 -- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 зі справи 2-21/9179-2008 (2/22-4871-2008) залишити без змін, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 -без задоволення.