990/74/24 Про визнання протиправним та скасування рішення ВККС, яким відмовлено особі у наданні рекомендації для призначення її на посаду судді районного суду - 01.08.2024 Прийняття

1. 19.03.2024 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, відповідач), у якій вона, з урахуванням доповнень, просила визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 15.02.2024 № 176/дс-24 (далі - рішення № 176/дс-24), яким відмовлено у наданні рекомендації для призначення її на посаду судді Сквирського районного суду Київської області.

2. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2024 відкрито провадження у цій справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

3. 28.03.2024 на адресу Верховного Суду від позивачки надійшли доповнення до позовної заяви.

4. 09.04.2024 на адресу Верховного Суду від ВККС надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у його задоволенні.

5. 17.04.2024 позивачка подала відповідь на відзив відповідача, в якому наполягала на необґрунтованості оскаржуваного рішення відповідача.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Суд установив, що рішенням ВККС від 03.04.2017 № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевих судів.

7. Рішенням ВККС від 22.09.2017 № 29/дс-17 кандидатів на посаду судді місцевого суду допущено до участі в доборі та складенні відбіркового іспиту як осіб, які не мають трирічного стажу роботи на посаді помічника судді, зокрема і ОСОБА_1 .

8. Рішенням ВККС від 06.12.2017 № 127/зп-17 визначено результати іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного ВККС 03.04.2017, та допущено до наступного етапу добору осіб, що успішно склали в межах нього відбірковий іспит, зокрема і позивачку.

9. Рішенням ВККС від 26.07.2023 № 39/зп-23 затверджено результати кваліфікаційних іспитів зі спеціалізації місцевого загального суду, місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду, призначених рішенням ВККС від 24.06.2019 № 107/зп-19.

10. Рішенням відповідача від 01.08.2023 № 45/зп-23 продовжено термін дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого загального, адміністративного, господарського судів, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та затверджено резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів.

11. ВККС рішенням від 14.09.2023 № 95/зп-23 оголосила конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів місцевих судів для кандидатів, зарахованих до резервів. Установлено загальний порядок та строки подання кандидатами заяв та документів для участі в конкурсі, затверджено Умови проведення конкурсу, та визначено, що питання допуску до участі в конкурсі вирішується ВККС у складі колегій.

12. У жовтні 2023 року до ВККС надійшла заява ОСОБА_1 про допуск до участі в оголошеному конкурсі як особи, яка відповідає вимогам статті 69 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII (1402-19) ), перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.

13. Рішенням ВККС від 01.12.2023 № 27/дс-23 позивачку допущено до участі в оголошеному згідно з рішенням ВККС від 14.09.2023 № 95/зп-23 конкурсі.

14. Рішенням ВККС від 19.12.2023 № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті ВККС рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах цього конкурсу.

Зокрема визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Сквирського районного суду Київської області, в якому ОСОБА_1 мала найвищу позицію за рейтингом.

15. Для проведення співбесід та надання рекомендацій в зазначеному конкурсі рішенням ВККС від 11.01.2024 № 3/зп-24 утворено тимчасові колегії ВККС.

16. 15.02.2024 ВККС у складі тимчасової колегії провела співбесіду з позивачкою, в результаті якої рішенням № 176/дс-24 відмовила в наданні рекомендації для призначення ОСОБА_1 на посаду судді Сквирського районного суду Київської області.

17. У рішенні ВККС вказала про наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності, посилаючись на те, що ОСОБА_1 під час співбесіди не надала переконливих пояснень стосовно невідповідності рівня її життя задекларованим доходам.

При цьому, відповідач зазначив, що він критично оцінює пояснення позивачки про відсутність у неї, починаючи з другої половини 2020 року, будь-яких коштів на проживання, враховуючи, що для задоволення мінімальних фізіологічних, соціальних та культурних потреб будь-якій людині необхідно отримувати певний дохід, хоча б у розмірі прожиткового мінімуму. А проживання позивачки лише на доходи батьків, які є пенсіонерами, викликали у ВККС сумнів щодо щирості та правдивості її пояснень.

Також ВККС зазначила про непослідовні та суперечливі пояснення позивачки щодо наявності в неї (її батьків) городу чи іншої земельної ділянки, з огляду на відсутність відповідних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Пояснення ОСОБА_1 щодо проживання у 2022 році в Італії на кошти чоловіка її сестри, з урахуванням того, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік відсутня інформація про розмір отриманого ним доходу, а також не надано зазначеної інформації і під час співбесіди, також були критично оцінені відповідачем.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, ВККС виходила з того, що позивачкою під час співбесіди не надала переконливих пояснень стосовно відповідності рівня її життя задекларованим доходам, а тому комісія дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності.

Комісія зауважила, що суперечливий зміст та нечітка аргументація наданих ОСОБА_1 під час співбесіди пояснень не сприяли встановленню обставин щодо відповідності кандидата критеріям, визначеним статтею 69 Закону № 1402-VIII, а навпаки, свідчать про недостатнє сприйняття ОСОБА_1 фундаментальних засад доброчесності.

18. Позивачка не погодилась із вказаним рішенням ВККС, у зв`язку з чим звернулась з цим позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивачки

19. Мотивуючи свої вимоги, позивачка покликається на те, що оскаржуване рішення ВККС є протиправним, оскільки сумнів відповідача в її доброчесності, а саме у відповідності рівня її життя та рівня життя її сім`ї задекларованим доходам, не є обґрунтованим. На думку позивачки, сумнів виник через те, що членам комісії здавалося, що троє осіб не можуть прожити на дві пенсії, які отримують її батьки. Проте вказаний сумнів не підтверджений конкретними розрахунками та порівнянням сум доходів з витратами, а зумовлений відчуттями членів комісії і їх загальними уявленнями. ВККС, не володіючи інформацією про доходи її сім`ї за 2020 та 2021 роки, дійшла висновку про невідповідність рівня життя її сім`ї доходам.

20. На підтвердження того, що в 2020 році, 2021 році та на початку 2022 року розмір доходу на одну особу на місяць перевищує прожитковий мінімум у вказані роки, ОСОБА_1 навела розміри пенсій батьків та розміри прожиткових мінімумів. При цьому позивачка вказала, що на час проведення співбесіди навести такі розрахунки вона не мала можливості, бо не знала, що в неї про це запитуватимуть, тому таку інформацію не готувала, а декларацій за цей період вона не подавала, оскільки не мала такого обов`язку.

21. Зазначає, що з квітня 2022 року по липень 2023 року вона перебувала в Італії, де отримала право на тимчасовий захист через війну в Україні. В цей час вона проживала в родині своєї сестри на кошти чоловіка сестри, про що зазначено нею в декларації за 2022 рік. Однак в декларації вона не зазначила суму доходу чоловіка сестри, бо він їй таку інформацію надавати відмовився, як і не вказала частину доходів, яку чоловік сестри витратив на неї, бо вона цього не рахувала.

22. На думку позивачки, обґрунтованість в рішеннях ВККС (як і в рішеннях суду) має бути чимось більшим, ніж відчуття і загальне уявлення тих чи інших осіб про те, як можна виживати, а як не можна, та має спиратись на якісь конкретні обставини, факти, які вказують на перевищення витрат над доходами.

23. Позивачка також вважає, що оскаржуване рішення ВККС з висновком про її недоброчесність порушує її права, оскільки тавро недоброчесної людини завдає шкоди честі, гідності і діловій репутації, створює перешкоди в отриманні роботи у сфері публічної служби.

Позиція відповідача

24. Відповідач проти позову заперечив. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, з дотриманням процедури та передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) критеріїв для його прийняття. Рішення містить визначені законом підстави його прийняття, а також мотиви, з яких комісія дійшла висновку про відмову у наданні рекомендації для призначення ОСОБА_1 на посаду судді Сквирського районного суду Київської області.

25. Вказує, що наведені позивачкою підстави для скасування оскаржуваного рішення ґрунтуються на її незгоді, зокрема із загальною думкою (внутрішнім переконанням) членів комісії, та фактично зводяться до необхідності переглянути мотиви оскаржуваного рішення в частині оцінки відповідності рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата. Проте перегляд мотивів оскаржуваного рішення і їх виклад інакшим змістом, аніж оцінено та зазначено в оскаржуваному рішенні, свідчило б про втручання суду у здійснення комісією дискреційних повноважень під час проходження конкурсних процедур.

26. Зазначає, що наведені ОСОБА_1 у доповненнях до позовної заяви суми пенсій батьків та її пояснення щодо доходів за 2022 рік можливо і могли б бути враховані та оцінені членами ВККС у межах конкурсної процедури призначення на посаду судді, однак, як вбачається зі співбесіди, позивачка не надала такої інформації на співбесіді. Крім того, позивачкою не надано документів чи іншої інформації, усних чи письмових пояснень, які б спростували чи уточнювали дані, що містилися у досьє і з приводу яких у комісії виникали питання, а отже позивачка під час співбесіди не спростувала обґрунтований сумнів ВККС щодо її відповідності критеріям, визначеним законом.

Стислий зміст відповіді на відзив відповідача

27. У відповіді на відзив позивачка покликається на те, що саме ВККС має довести, що оскаржуване рішення мало під собою якісь підстави, проте і у відзиві не вказано в чому полягає обґрунтованість сумніву в її доброчесності.

28. На думку позивачки, ВККС ставить їй в провину відсутність в комісії даних, необхідних для порівняння сум пенсій батьків з прожитковими мінімумами за період, що цікавив комісію, хоча саме ВККС має право витребовувати та одержувати всю необхідну їй інформацію від органів державної влади, установ та організацій. Вона ж як кандидат не знала і не могла знати суті майбутніх претензій до неї з боку ВККС, оскільки в її досьє жодної негативної інформації не містилось, тому підготуватись заздалегідь не мала можливості.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА, ОЦІНКА ДОКАЗІВ ТА МОТИВИ УХВАЛЕНОГО РІШЕННЯ

29. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй. Норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (254к/96-ВР) гарантується.

30. Частинами першою та другою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

31. За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

33. За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

34. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

35. Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

36. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина перша статті 78 КАС України).

37. У цій справі позивачка оспорює рішення ВККС від 15.02.2024 № 176/дс-24 про відмову в наданні рекомендації для призначення її на посаду судді Сквирського районного суду Київської області за критеріями професійної етики та доброчесності, прийняте у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням ВККС від 14.09.2023 № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри".

38. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

39. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом № 1402-VIII (1402-19) (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

40. Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

41. Аналогічні вимоги до кандидатів встановлено в частині першій статті 69 Закону № 1402-VIII.

42. Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

43. Пунктами 2, 3 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII передбачено, що ВККС проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді.

44. Відповідно до пункту 58 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII (1402-19) ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри".

45. Основні положення щодо завершення конкурсу на зайняття вакантної посади судді визначені статтею 79-5 Закону № 1402-VIII.

46. Частиною першою статті 79-5 Закону № 1402-VIII передбачено, що після визначення переможця конкурсу ВККС на своєму засіданні проводить з ним співбесіду.

47. Відповідно до частин другої та третьої статті 79-5 Закону № 1402-VIII за результатами співбесіди ВККС ухвалює:

1) рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді;

2) рішення про рекомендацію про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя).

ВККС ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики. У такому разі переможцем конкурсу визначається наступний у рейтингу кандидат.

48. Згідно з частиною дев`ятою статті 69 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

49. Відповідно до пункту 11 глави 3 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16 (далі - Положення № 143/зп-16, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- достовірність відомостей, зазначених кандидатом на посаду судді у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації про доходи від професійної діяльності для самозайнятої особи, фізичної особи - підприємця (пп. 11.1);

- достовірність відомостей, зазначених кандидатом на посаду судді у декларації родинних зв`язків та декларації доброчесності, а також інших документах, поданих кандидатом (пп. 11.2);

- наявність інформації про вчинення кандидатом на посаду судді проступків або правопорушень, які свідчать про його недоброчесність, а також фактів притягнення його до відповідальності (пп. 11.3);

- наявність незабезпечених зобов`язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя (підпункт 11.4);

- відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам (пп. 11.5);

- дотримання кандидатом на посаду судді законодавства, що регулює його професійну діяльність (пп. 11.6);

- чесність і сумлінність при здійсненні професійної діяльності (пп. 11.7);

- інші дані, які можуть вказувати про відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності (пп. 11.9).

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді, зокрема: 1) інформації та документів, наданих кандидатом на посаду судді, та будь-якої іншої інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді; 2) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, установами та організаціями; 3) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 4) декларації родинних зв`язків та декларації доброчесності кандидата на посаду судді; 5) результатів повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у разі її проведення); 6) висновку Громадської ради доброчесності (за наявності); 7) іншої інформації, що включена до досьє кандидата на посаду судді.

50. Пунктом 12 глави 3 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 передбачено, що для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками використовуються також інші відомості та дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яка інша інформація стосовно кандидата на посаду судді, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді.

51. Згідно з пунктом 16 Розділу III Положення № 143/зп-16 дослідження досьє полягає у систематизації, аналізуванні, збиранні, уточненні даних досьє судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання.

52. Відповідно до пункту 19 Розділу III Положення № 143/зп-16 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів:

- оголошення доповіді за результатами дослідження досьє (пп. 19.1);

- надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію (пп. 19.2);

- послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідності судді займаній посаді (пп. 19.3).

53. Згідно з пунктом 20 розділу III Положення № 143/зп-16 співбесіда проходить у формі засідання Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії про проведення кваліфікаційного оцінювання. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов`язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

54. Пунктом 21 розділу III Положення № 143/зп-16 передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді) до проведення співбесіди має право:

- знайомитися з матеріалами досьє не пізніше ніж за десять робочих днів до проведення співбесіди, крім проведення кваліфікаційного оцінювання за рішенням Комісії у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення (пп. 21.1);

- надавати документи (завірені копії документів) чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує чи уточнює дані, що містяться у досьє (пп. 21.2);

- надавати свої пояснення, зокрема у письмовому вигляді (пп. 21.3).

Письмові пояснення надаються суддею (кандидатом на посаду судді) не пізніше п`яти робочих днів з дня ознайомлення з матеріалами досьє. Усні пояснення надаються суддею під час проведення співбесіди.

55. Відповідно до пункту 22 розділу III Положення № 143/зп-16 суддя (кандидат на посаду судді), який проходить кваліфікаційне оцінювання, під час співбесіди має право надавати пояснення з питань, пов`язаних з проходженням іспиту, та інформації і документів, що містяться в його досьє, надавати коментарі, документи та інформацію за розділами досьє.

56. Згідно з пунктом 23 розділу III Положення № 143/зп-16 члени Комісії мають право ставити судді (кандидату на посаду судді) запитання щодо оголошених під час доповіді показників, самостійно знайомитися з досьє, ставити запитання доповідачу, порушувати перед Комісією питання, які виникли під час ознайомлення з досьє.

57. Пунктом 24 розділу III Положення № 143/зп-16 передбачено, що у разі необхідності під час співбесіди може бути оголошено перерву.

За потреби отримання інформації та копій документів і матеріалів (зокрема з обмеженим доступом) стосовно судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім`ї перерва триває до отримання відповідей на запити Комісії.

Тривалість перерви під час співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі не повинна перешкоджати визначенню результатів конкурсу.

58. Відповідно до частини п`ятої статті 101 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.

59. Рішення ВККС можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом (частина сьома статті 101 Закону № 1402-VIII).

60. У вказаній справі суд, не заперечуючи того, що повноваження ВККС стосовно прийняття рішення щодо надання рекомендації для призначення на посаду судді є дискреційними та належать до виключної компетенції комісії як уповноваженого органу в системі правосуддя України й ніхто, зокрема і суд, не може перебрати на себе повноваження ВККС у цьому питанні, все ж відзначає, що ВККС є суб`єктом владних повноважень (уповноваженим суб`єктом з питань прийняття рішення щодо надання рекомендації для призначення кандидата на посаду судді), на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України.

61. Так, судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, зокрема, чи діяли вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо.

62. При цьому, якщо суд встановить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених у частині другій статті 2 КАС України критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо за їх наслідком порушено права, свободи та інтереси позивача.

63. Оскаржуване рішення прийнято ВККС відповідно до її повноважень, визначених законом, за результатами дослідження досьє позивачки та проведення співбесіди як передбаченого етапу в конкурсній процедурі на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів.

64. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

65. Повноваження Комісії стосовно прийняття рішення щодо надання рекомендації для призначення кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. При цьому проведення співбесіди з переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади судді відбувається з метою визначення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.

66. Жоден суб`єкт, зокрема й суд, не вправі втручатися у здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.

67. Така правова позиція неодноразово була викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 28.08.2018 у справі № 800/294/17, від 26.03.2019 у справі № 800/336/17, від 27.01.2021 у справі № 9901/116/19, від 13.05.2020 у справі № 9901/212/19, від 19.05.2021 у справі № 9901/126/19.

68. Водночас суд здійснює контроль за дотриманням ВККС вимог закону при проведенні співбесіди та прийнятті рішення щодо надання рекомендації для призначення кандидата на посаду судді в разі оскарження рішення (дії чи бездіяльності) Комісії. Судовий контроль за реалізацією ВККС дискреційних повноважень щодо оцінки кандидата на посаду судді на предмет його відповідності встановленим законом критеріям доброчесності та професійної етики згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України повинен забезпечити, щоб ці повноваження були використані відповідно до мети, з якою вони були надані, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом (запобігаючи всім формам дискримінації), пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване прийняте Комісією рішення за результатами співбесіди). Тобто суд повинен забезпечити, щоб реалізація ВККС дискреційних повноважень у процедурі прийнятті рішення щодо надання рекомендації для призначення кандидата на посаду судді не була свавільною.

69. При цьому частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

70. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та практику Суду як джерело права.

71. Так, ЄСПЛ висловив правову позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості адміністративних актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі "Druћstevnн Zбloћna Pria аnd оthers v. the Czech Republic", № 72034/01, п. 107, "Putter аnd оthers v. Bulgaria", № 38780/02).

72. Виходячи з практики ЄСПЛ надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним із принципом верховенства права, і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення з урахуванням законної мети цього заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі "Волохи проти України" № 23543/02, п. 54).

73. Наведене дає підстави стверджувати, що межі дискреції ВККС, зокрема стосовно прийняття рішення щодо надання рекомендації для призначення на посаду судді у конкурсній процедурі на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес співбесіди, як і рішення в результаті цього процесу, мають бути зрозумілими як учасникам цих відносин, зокрема кандидатам на посаду судді, так і незалежному сторонньому спостерігачу.

74. Ураховуючи викладене та не заперечуючи наявності у ВККС дискреційних повноважень щодо оцінювання кандидата на посаду судді, слід відзначити, що належна мотивація рішення ВККС (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів і чи була дотримана процедура його прийняття.

75. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом обговорення, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи/пояснення кандидата на посаду судді взято до уваги і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала цього кандидата. Виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

76. При цьому частиною третьою статті 79-5 Закону № 1402-VIII прямо передбачено обов`язок ВККС мотивувати рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду суддів у разі обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики.

77. Таким чином, здійснюючи судовий контроль за реалізацією ВККС дискреційних повноважень щодо оцінки кандидата на посаду судді на предмет його відповідності встановленим законом критеріям доброчесності та професійної етики згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє викладені у спірному рішенні висновки ВККС на предмет їх об`єктивності та обґрунтованості як ключових питань правового спору в цій справі.

78. Суд установив, що ВККС під час співбесіди з позивачкою розглядала питання її відповідності критеріям доброчесності в контексті дотримання вимог Кодексу суддівської етики.

79. Так, висновок комісії ґрунтувався на тому, що згідно з відомостями із досьє кандидата на посаду судді, останнім місцем роботи ОСОБА_1 є Семенівський відділ Менської місцевої прокуратури (звільнена 07.04.2017). Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків позивачка у 2017 році отримала дохід у розмірі 35 960 грн від Чернігівської обласної прокуратури, у 2018 році - 32 874 грн від Національної школи суддів України, у 2019 році - 41 632 грн від Національної школи суддів України та Чернігівського обласного центру зайнятості, у першій половині 2020 року - 4 708 грн від Чернігівського обласного центру зайнятості. Відомості про отриманий ОСОБА_1 дохід з другої половини 2020 року до листопада 2023 року в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутні.

80. Як можна зрозуміти зі змісту спірного рішення, ВККС критично оцінила пояснення позивачки про відсутність у неї, починаючи з другої половини 2020 року, будь-яких доходів і фактичне перебування на утриманні батьків, та зазначила, що для задоволення мінімальних фізіологічних, соціальних і культурних потреб будь-якій людині необхідно отримувати певний дохід, хоча б у розмірі прожиткового мінімуму.

81. Проте, як установлено судом з матеріалів досьє кандидата на посаду судді місцевого суду ОСОБА_1, сформованого ВККС, оскаржуваного рішення ВККС та позовної заяви, позивачка декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020, 2021 роки не подавала, оскільки такого обов`язку не мала, а ВККС, маючи сумніви щодо правдивості та щирості її пояснень стосовно можливості проживання за кошти батьків-пенсіонерів, не перевірила належним чином розмір доходів сім`ї позивачки за вказаний період, оскільки документів, що підтверджують доходи батьків позивачки витребувано не було, та не співставила їх з прожитковими мінімумами за вказаний період.

82. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки ВККС за наслідком оцінки пояснень ОСОБА_1 щодо її проживання в період з 2020 року по квітень 2022 року за рахунок батьків, які отримують пенсії, не ґрунтуються на встановлених стосовно позивачки фактах, а містять лише припущення комісії щодо щирості та правдивості її пояснень, без наведених відповідних мотивів на обґрунтування такого висновку.

83. Як видно з доповнень до позовної заяви, які позивачка подала після отримання повного тексту оскаржуваного рішення ВККС, ОСОБА_1 наводить розрахунки доходів своєї сім`ї за 2020, 2021 роки і січень-березень 2022 року та зазначає про те, що на одну особу на один місяць розмір доходу перевищує встановлений на той час прожитковий мінімум на одну працездатну особу.

84. Колегія суддів також бере до уваги той факт, що позивачка до проведення співбесіди не могла знати, які документи (їх копії) чи іншу інформацію їй потрібно надати для доповнення, спростування чи уточнення даних, що містяться в досьє, оскільки матеріали досьє не містили інформації щодо сумнівів ВККС у відповідності рівня її життя або рівня життя членів її сім`ї задекларованим доходам.

85. У спірному рішенні ВККС свій висновок про невідповідність позивачки критеріям доброчесності пов`язувала також із тим, що позивачка у своїй декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік та під час співбесіди не зазначила розміру отриманого доходу чоловіком її сестри у 2022 році, на кошти якого вона проживала в Італії у 2022 році.

86. Відповідно до статей 18, 19 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім`ї. Суддя повинен враховувати, що сімейні, соціальні взаємовідносини чи будь-які інші стосунки та втручання з боку органів державної влади не мають впливати на поведінку судді чи ухвалення судових рішень.

87. Дотримання етичних норм відповідно до пункту 4.7. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, передбачає, що суддя має бути обізнаним про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумні заходи з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

88. Згідно з наведеним у пункті 6.7 Бангалорських принципів поведінки суддів визначенням членами родини судді є дружина (чоловік), син, дочка, пасинок, пасербиця та будь-який інший близький родич чи особа, що проживає в домі у судді чи працює в нього по найму.

89. За визначеннями наведеними у статті 1 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції":

члени сім`ї: а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом; б) будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

90. Отже, враховуючи, що близькі особи, такі як чоловік сестри (зять) не є членами сім`ї кандидата на посаду судді (судді), а є лише близькими йому особами, то ненадання цими особами інформації про їхні доходи в період перебування на їхньому утриманні кандидата на посаду судді у зв`язку з війною в Україні, не мало би ставитись кандидату на посаду судді в провину.

91. На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що висновки ВККС про невідповідність позивачки вимогам доброчесності у зв`язку з незазначенням у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік інформації про доходи чоловіка її сестри, на утриманні якого вона жила в Італії з квітня 2022 року, також є необґрунтованими, суб`єктивними і такими, що зроблені винятково на підставі припущень Комісії про недостатнє прагнення позивача сприяти встановленню обставин, важливих для підтримання впевненості громадськості у чесності кандидата на посаду судді.

92. Із огляду на встановлені у цій справі обставини, зіставлені з правовим регулюванням спірних правовідносин, Верховний Суд доходить висновку, що спірне рішення ВККС не відповідає критеріям обґрунтованості, безсторонності та розсудливості, визначеним статтею 2 КАС України, що є самостійною та достатньою підставою для визнання його протиправним і скасування.

93. Відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

94. Пунктом другим частини другої статті 245 КАС передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

95. Ураховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення підлягає задоволенню.

Висновки стосовно розподілу судових витрат

96. Приписами частини першої статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

97. Під час звернення до суду позивачкою за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції № 25 від 13.03.2023.

98. Із огляду на обґрунтованість і наявність підстав до задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне присудити на користь позивачки понесені нею судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ВККС.

Керуючись статтями 2, 22, 139, 241- 246, 250, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

Позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15.02.2024 № 176/дс-24 "Про відмову в наданні рекомендації для призначення ОСОБА_1 на посаду судді Сквирського районного суду Київської області".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.