Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників відповідачів С. Котова (дов. від 3.11.08), І. Бойка (дов. від 3.11.08), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 липня 2008 року у справі № 4/54-75 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Любомирське РТП", товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" про визнання права власності на нерухому майно,

У грудні 2007 року підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Любомирське РТП", товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" про визнання права власності на приміщення станції МТФ, що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. Дружби, 93, загальною площею 1 008 м-2.

Відповідачі позов не визнали.

Рішенням господарського суду Волинської області від 17 березня 2008 року (П. Слободян) позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 липня 2008 року рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Підприємець В. Лисий просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 334, 653 Цивільного кодексу України та залишити в силі рішення.

Відповідачі проти доводів касаційної скарги заперечили і в її задоволенні просять відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 1 січня 2005 року між відкритим акціонерним товариством "Любомльське РТП" та підприємцем В. Лисим був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна з відстрочкою платежу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив приміщення станції МТФ загальною площею 1 008 м-2, вартістю 120 000 грн., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. Дружби, 93, (далі - договір).

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив того, що рішенням господарського суду Волинської області від 27 березня 2006 року у справі № 7/46-93, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25 липня 2006 року, зазначений договір визнано дійсним.

Проте саме по собі визнання господарським судом договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним не може бути достатньою підставою набуття особою права власності на нерухоме майно.

Здійснюючи перегляд рішення у апеляційному порядку, господарський суд установив, що рішенням господарського суду Волинської області від 14 грудня 2006 року у справі № 7/85-91(7/179-91(175/85), яке набрало законної сили, договір розірвано.

За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Правові наслідки розірвання договору встановлені статтею 653 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Подальша сплата приватним підприємцем ціни договору не свідчить про чинність договору чи заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням.

Відповідно до статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що їх не було встановлено або відхилено рішенням суду, як і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 липня 2008 року у справі № 4/54-75 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без задоволення.