Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2008 р. у справі №44/26-08 (суддя Дюкарєва С.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 р. (судді: Шепітько І.І., Камишева Л.М., Лакіза В.В.), у задоволенні позову Фірми "Союз" у формі ТОВ до Харківської міської ради про визнання права власності на торгівельний павільйон відмовлено.

У касаційній скарзі Фірма "Союз" у формі ТОВ просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2008 р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 р. у справі №44/26-08 та прийняти нове рішення, яким визнати за ТОВ Фірмою "Союз" право власності на торгівельний павільйон, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: п. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи містять необхідні документи, які підтверджують дозвіл позивачу на будівництво та експлуатацію павільйону.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів Харківської області від 21.08.1996 р. №876 "Про надання фірмі "Союз" —товариству з обмеженою відповідальністю у користування земельної ділянки по вул.Жовтневої революції" фірмі "Союз" було надано у тимчасове користування строком на 5 років (до початку реконструкції вул.Жовтне вої революції) земельну ділянку площею 0,5522 га по вул.Жовтневої революції (кут вул.Академіка Богомольця) для експлуатації і обслуговування автостоянки; головне управління земельних ресурсів міськвиконкому зобов'язано оформити з фірмою "Союз" договір на право тимчасового користування землею (т. 1, а.с. 9).

17.10.1996 р. між виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів Харківської області та фірмою "Союз" —товариством з обмеженою відповідальністю було укладено договір №701 на право тимчасового користування землею (т. 1, а.с. 10).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавчий комітет Харківської міської ради народних депутатів Харківської області передає, а фірма "Союз" —товариство з обмеженою відповідальністю приймає у тимчасове користування земельну ділянку за адресою: м.Харків, вул.Жовтневої революції (кут вул.Академіка Богомольця) загальною площею 0,5522 га згідно з планом зем лекористування, що додається.

Відповідно до п. 1.2 договору земельна ділянка надається у тимчасове користування строком на 5 років (до початку реконструкції вул.Жовтневої революції) для експлуатації і обслуговування автостоянки.

Рішенням Харківської міської ради від 07.03.2000 р. №241 "Про дозвіл фірмі Союзі" на проектування, будівництво та експлуатацію тимчасового тор говельного павільйону по реалізації автозапчастин на існуючій території по вул.Жовтневої Революції (кут вул.Ак.Богомольця)" дозволено фірмі "Союз" проектування, будівництво та експлуатацію тимчасового торговельного павільйону по реалізації автозапчастин на раніше відведеній земельній ділянці (рішення міськвиконкому від 21.08.1996 р. №876) по вул.Жовтневої Революції (кут вул.Ак.Богомольця) на період до 18.10.2001 р., але не пізніше початку реконструкції вул.Жовтневої Революції без компенсації витрат (т. 1, а.с.12).

Позивачем на зазначеній земельній ділянці було побудовано торговельний павільйон з продажу автозапчастин.

Позивач листами від 07.01.2001 р. №7/01-2001 та 25.10.2002 р. №07/11 звертався до відповідача з проханням продовжити термін дії договору від 17.10.1996 р. №701, проте вказані листи були залишені відповідачем без відповіді (т. 1, а.с.13, 14).

З огляду на відсутність правовстановлюючих документів на торгівельний павільйон, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: м.Харків, вул.Жовтневої революції (кут вул.Академіка Богомольця), Фірма "Союз" у формі ТОВ звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського міського управління земельних ресурсів про визнання права власності на торгівельний павільйон за позивачем.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.02.2008 р. у справі №44/26-08 на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України було задоволено клопотання відповідача щодо залучення належного відповідача по справі та залучено до участі у справі в якості належного відповідача по справі з відповідними процесуальними правами та обов'язками Харківську міську раду.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, при поданні позовної зая ви позивачем не були зазначені правові підстави для визнання за ним права власності на торгівельний павільйон, розташований за адресою: м.Харків, вул.Жовтневої революції (кут вул.Академіка Богомольця); по-друге, згідно з договором на право тимчасового користування землею від 17.10.1996 р. №701 (термін дії якого закінчився) земельна ділянка була відведена позивачу для іншої мети —експлуатації та обслуговування автостоянки; по-третє, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, однак позивачем не надано доказів надання йому ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно; по-четверте, позивачем не надано суду доказів затвердження акта державної приймальної комісії органом місцевого самоврядування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, за умовами п. 1.2 договору від 17.10.1996 р. №701 на право тимчасового користування землею земельна ділянка була надана не для будівництва торгівельного павільйону, а для експлуатації та обслуговування автостоянки строком на 5 років (до початку реконструкції вул. Жовтневої революції), тобто строк дії вказаного договору закінчився, однак позивачем не було оформ лено у встановленому законом порядку землекористування земельною ділянкою по вул.Жовтневої революції (кут вул.Академіка Богомольця) в м.Хар кові.

Не надано позивачем і доказів надання йому вищевказаної земельної ділянки у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно.

З огляду на викладене, цілком правомірними є висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 р. у справі №44/26-08 не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фірми "Союз" у формі ТОВ на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 р. у справі №44/26-08 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 р. у справі №44/26-08 —без змін.