9/64-08 Про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку - 13.11.2008 Прийняття

Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 12.11.08 розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі: головуючий Ходаківська І.П., судді: Муравйов О.В., Данилова Т.Б.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 06.03.08 р. (суддя Подобєд І.М.) відмовлено у позові Дніпропетровській міській раді до Гаражно-будівельного кооперативу "Тольяті" про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 2,4757 кв. м., яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, узвіз Тольяті, 89 та привести її у придатний для використання стан.

Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.08 у складі: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Дніпропетровська міська рада у касаційній скарзі просить судові рішення попередніх інстанцій скасувати, як такі, що не відповідають нормам чинного законодавства, позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що 16.04.2007 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за адресою: м. Дніпропетровськ, узвіз Тольяті, 89.

У результаті перевірки встановлено, що станом на 16.04.2007 р. земельна ділянка площею 2,4757 га використовується без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що суперечить вимогам ст. 125 Земельного кодексу України. Також встановлено, що відповідно рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради М.Дніпропетровська № 617 від 26.05.78 р. для будівництва гаражного кооперативу відведено 1,5 га землі, про що був складений акт перевірки від 16.04.2007 р. і винесено припис щодо усунення порушень вимог земельного законодавства від 16.04.2007 р.

Господарськими судами також було встановлено, що з наданого відповідачу Державним архівом Дніпропетровської обл. рішення № 74 параграф З виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 08.02.78 р. "Про відведення Жовтневій районній раді добровільного товариства "Автомотолюбитель УРСР" земельної ділянки для будівництва кооперативних гаражів по узвозу Тольяті" вбачається, що товариству було відведено земельну ділянку площею 1,5 га для будівництва кооперативних гаражів за рахунок часткового відведення садиб особистого користування по узвозу Тольяті №№ 31-А, 33, 35-А, 37, 37-А, 37-Б, 39, 41-А, 41, 43, 45, залишивши у користуванні домовласників не менш 450 кв.м земельної ділянки.

Рішенням виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська від 26.05.1978 р. № 617 було створено кооператив "Тольяті" для будівництва гаражів по узвозу Тольяті на земельній ділянці площею 1,5 га. Правлінню кооперативу було вирішено надати замовлення спеціалізованої організації на розроблення проекту забудови і благоустрою у відповідності із паспортом земельної ділянки, який видається головним архітектурно-планувальним управлінням. Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 13.02.85 р. № 120 Дніпропетровському машинобудівельному заводу дозволено будівництво гаражів в узвіз спуску Тольяті. Місцезнаходження вказаної земельної ділянки закріплено Актом на встановлення меж і червоних ліній від 20.03.1978 р., який складений головним архітектурно-планувальним управлінням.

З урахуванням наведеного, господарськими судами попередніх інстанцій було зроблено висновок про те, що спірну земельну ділянку відповідачу було надано у порядку, який був встановлений Земельним кодексом (2768-14) УРСР (від 08.07.1970 р.) і це право зберігається за відповідачем згідно положень земельного законодавства, які діяли на той час.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вищезгадані правовстановчі акти та документи стосуються земельної ділянки розміром 1,5га, тоді як при проведенні перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області було встановлено, що станом на 16.04.2007 р. без правовстановлюючих документів ГБК "Тольяті" використовується земельна ділянка площею 2,4757 га. Таким чином, для правильного вирішення спору господарським судам слід було витребувати у відповідача документи, які б підтверджували правомірність використання ГБК "Тольяті" земельної ділянки розміром 2,4757 га.

Беручи до уваги, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.

Враховуючи вимоги ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.

Рішення від 06.03.08 господарського суду Дніпропетровської області та постанову від 12.06.08 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №9/64-08 господарського суду Дніпропетровської області скасувати, справу №9/64-08 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.