Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та уточненням до позовних вимог до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації та просив визнати за ним право власності на нерухоме майно -додатковий вхід загальною площею 19.7 кв.м, з боку вул. К.Маркса в підвалі приміщення, загальною площею 140 кв.м., що розташоване за АДРЕСА_1. Позовні вимоги вмотивовані тим, що Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації ухиляється від визнання права власності на спірне майно, чим порушує права позивача, як власника вказаного майна.

Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від 14.02.2008 року ( суддя Гаврилюк М.П.) позовні вимоги задовольнив, визнав право власності на нерухоме майно -додатковий вхід загальною площею 19.7 кв.м, розташований з боку вул. К.Маркса в підвалі приміщення, загальною площею 140 кв.м., що розташоване за АДРЕСА_1. В рішенні суд зазначив, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки він придбав право власності на спірний об'єкт, тобто збудував та володіє об'єктом нерухомості у відповідності з діючим законодавством .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енвірон", яке не було стороною у справі, відповідно до вимог статті 107 Господарського процесуального кодексу України звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2008 року, в якій просить зазначене рішення скасувати, як таке що ухвалене всупереч вимогам чинного процесуального права, справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим. Скаржник зазначає, що додатковий вхід до підвального приміщення є не новостворене нерухоме майно, а частина реконструйованого орендованого приміщення. Отже, вимоги скаржника вмотивовані тим, що оскаржуване рішення, яким визнано право- власності на частину реконструйованого приміщення, зачіпає його інтереси як орендодавця, що згідно з пунктом 3 частини 2 статті - 110-10 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Сторони не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників скаржника та позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм процесуального права в рішенні господарського суду Автономної Республіки Крим, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Енвірон" підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України, право касаційного оскарження надано, зокрема, особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків. При цьому, приписами статей - 111-9, - 111-10 Господарського процесуального кодексу України зумовлено, що касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі. Зі змісту наведених приписів законодавства вбачається, що обов'язковою умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків такої особи. Рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто коли в рішенні суду безпосередньо розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення наведені висновки або судження суду про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі, а й її право на судовий захист.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, предметом спору є вимога Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 визнати за ним право власності на нерухоме майно -додатковий вхід загальною площею 19.7 кв.м, розташований з боку вул. К.Маркса в підвалі приміщення, загальною площею 140 кв.м., що розташоване за АДРЕСА_1.

В підтвердження доводів касаційної скарги про те, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим стосується прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Енвірон", скаржник зазначає, що підвальне приміщення, реконструкцію якого, а саме: додатковий вхід, було зроблено ОСОБА_3 передано останньому товариством за договором оренди від 14.07.2001 року № 14, строком на сім років. Скаржник вважає що додатковий вхід, в даному випадку, є частиною реконструйованого орендованого приміщення, яке, в свою чергу, є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Енвірон". В рішенні господарського суду Автономної Республіки Крим є посилання на те, що реконструкція підвальних приміщень була зроблена на підставі пункту 7.2 зазначеного договору оренди від 14.07.2001 року № 14, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енвірон" та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, проте скаржника до участі у справі залучено не було.

Колегія суддів вважає, що розглядаючи зазначений спір, господарський суд припустився порушення норм процесуального законодавства, оскільки предмет спору зачіпає права та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енвірон", як власника приміщення, перебудову якого було здійснено позивачем.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі статтею - 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду чи постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енвірон" не було залучене до участі у справі, викладені доводи про те, що додатковий вхід до підвального приміщення є не новостворене нерухоме майно, а частина реконструкції орендованого приміщення не були предметом судового дослідження під час розгляду даного господарського спору, не витребувані та не оцінені докази щодо правового статусу спірного майна у справі, колегія суддів визнає, що прийняте у справі рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим .

При новому розгляді справи необхідно виконати всі процесуальні дії, передбачені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями - 111-7, пунктом 3 статті - 111-9, статтями - 111-10, - 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2008 року у справі № 2-5/807-2008 скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим .

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енвірон" задовольнити.