2-8/14455-2002 Про визнання права власності та спонукання провести державну реєстрацію права власності - 13.11.2008 Прийняття

Орендне підприємство "Авангард" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, в якому просило визнати право власності на об'єкти нерухомого майна в місті Євпаторії –спортивний комплекс "Авангард" літ. А,А1, за адресою проспект Леніна, 72 та стадіон "Авангард" літ. А, Б, В, Г, Д, за адресою проспект Леніна, 29, зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію права власності. Позов вмотивований тим, що у зв'язку із викупом орендованого підприємства позивачем він має право на оформлення права власності на об'єкти нерухомості.

Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від 26.11.2002 року (суддя Чумаченко С.А) позов задовольнив, визнав за орендним підприємством "Авангард" право власності на нерухоме майно в місті Євпаторії –спортивний комплекс "Авангард" літ. А,А1, за адресою проспект Леніна, 72 та стадіон "Авангард" літ. А, Б, В, Г, Д, за адресою проспект Леніна, 29, зобов'язав Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації провести державну реєстрацію спірних об'єктів. В рішенні суд, пославшись на статті 25, 26 Закону України "Про власність", зазначив, що майно є власністю орендного підприємства "Авангард", оскільки воно придбане на законних підставах в результаті господарської діяльності підприємства.

З касаційним поданням до Вищого господарського суду України звернувся заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, який не є учасником судового процесу, проте стверджує, що даним рішенням зачіпаються інтереси держави у сфері власності і наполягає на касаційному перегляді рішення з підстав неправильного застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права та просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.11.2002 року, а справу скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що господарський суд першої інстанції не врахував той факт, що постановою Верховної Ради України РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 року №506 (506-12) введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону України "Про роздержавлення майна". Він вважає, що ухвалене рішення господарського суду порушує права держави у сфері власності. Незалучення до участі у справі Фонду державного майна України, призвело до порушення встановлених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) принципів судочинства та до прийняття необґрунтованого судового рішення.

Від орендного підприємства "Авангард" надійшов відзив на касаційне подання, проти доводів якого заперечує та просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.11.2002 року залишити без змін, як законне і обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм процесуального права в рішенні господарського суду Автономної Республіки Крим, Вищий господарський суд України вважає, що касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України, право касаційного оскарження надано, зокрема, особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов’язків. При цьому, приписами статей 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України зумовлено, що касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття рішення, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі. Зі змісту наведених приписів законодавства вбачається, що обов’язковою умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов’язків такої особи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, предметом спору є вимога орендного підприємства "Авангард" визнати за ним право власності на об'єкти нерухомого майна в місті Євпаторії –спортивний комплекс "Авангард" літ. А,А1, за адресою проспект Леніна, 72 та стадіон "Авангард" літ. А, Б, В, Г, Д, за адресою проспект Леніна, 29, та зобов'язати Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності.

В підтвердження доводів касаційного подання про те, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим стосується прав та обов’язків Фонду державного майна України, скаржник зазначає, що майно підприємств, установ, організацій та інших об’єктів союзного підпорядкування ( до якого відноситься і спірне майно) є державною власністю, а він - Фонд державного майна України виступає орендодавцем майнових комплексів, які є загальнодержавною власністю.

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540- XII встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Згідно зі статтею 1 Тимчасового Положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Колегія суддів вважає, що розглядаючи зазначений спір, господарський суд припустився порушення норм процесуального законодавства, оскільки предмет спору зачіпає права та обов'язки Фонду державного майна України, як установи, що виступає орендодавцем державного майна.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі статтею 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду чи постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Зважаючи на те, що Фонд державного майна України не був залучений до участі у справі, викладені доводи не були предметом судового дослідження під час розгляду даного господарського спору, не витребувані та не оцінені докази щодо правового статусу спірного майна у справі, колегія суддів вважає, що прийняте у справі рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим .

При новому розгляді справи необхідно виконати всі процесуальні дії, передбачені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.