Вищий господарський суд України в складі колегії

Львівського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду Тернопільської області № 17/21-458

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.04.2008 у справі № 17/21-458 (суддя Анрускик Н.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 (колегія суддів у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Марко Р.І.), позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, визнане недійсним рішення зборів учасників ТОВ "Бережанська побутрембуддільниця" від 02.12.2006, оформлене протоколом № 1, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "Бережанська побутрембуддільниця" від 13.05.2007, оформленого протоколом № 1, і скасування державної реєстрації Статуту ТОВ "Бережанська побутрембуддільниця" в новій редакції, проведеної державним реєстратором Бережанської районної державної адміністрації 05.06.2007, відмовлено.

Рішення та постанова у справі в частині задоволення позову мотивовані тим, що загальні збори, які відбулися 02.12.2006, були неправомочними, адже, проведені з порушенням вимог ст. ст. 58- 61 Закону України "Про господарські товариства", а щодо відмови у позові -судові акти вмотивовано недоведеністю, безпідставністю і необґрунтованістю вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів від 13.05.2007 та скасування нової редакцій статуту товариства.

ОСОБА_1-засновник ТОВ "Бережанська побутрембуддільниця" - з рішенням та постановою у справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог не згодна, в поданій касаційній скарзі просить судові акти в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує посиланням на невірне застосування судами попередніх інстанцій норм чинного матеріального (ст. ст. 53, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 147, 238 Цивільного кодексу України) та процесуального (ст. ст. - 4-2, - 4-3, 43, 99 ГПК України).

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 13.05.2007 відбулися позачергові збори учасників ТОВ "Бережанська побутрембуддільниця", на яких були присутніми 37 учасників, що в сукупності володіють 70,5 % статутного фонду товариства, що підтверджується списком присутніх на зборах учасників товариства і про що зазначено в протоколі № 1 від 13.05.2007.

Даними зборами учасників прийняті рішення, зокрема, про обрання директором товариства ОСОБА_2, про надання згоди 39 засновникам на вихід з товариства і передачу (продаж) їх часток іншим засновникам та третім особам, про передачу часток засновників їх спадкоємцям з дозволом їм передати (продати) свої частки третій особі, про виведення зі складу засновників і залишення їх частки у товаристві, про дозвіл на викуп часток учасників третіми особами, в т.ч. громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 з введенням їх в новий реєстр засновників товариства, про затвердження нового реєстру засновників товариства і нової редакції Статуту товариства тощо.

Звертаючись з позовом про визнання недійсними рішення загальних зборів від 13.05.2007 і скасування державної реєстрації нової редакції Статуту товариства учасник товариства ОСОБА_1, яка володіє часткою 1,1% статутного фонду, свої вимоги обґрунтувала тим, що всупереч приписам ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" повідомлення про проведення позачергових зборів товариства 13.05.2007 направлено на її адресу лише 10.05.2007, що позбавило її права безпосередньо брати участь в управлінні товариством, права на придбання часток учасників, які вийшли з товариства, а також реалізації рішення позачергових зборів від 31.03.2005 щодо закріплення за ОСОБА_1 відступлених їй 10 часток попередніх засновників за їх нотаріально посвідченими заявами.

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем дотримано вимоги норм ст. ст. 53, 60 Закону України "Про господарські товариства" щодо правомочності зборів учасників і права учасників на відступлення своїх часток третім особам, а щодо порушення товариством строків повідомлення про проведення загальних зборів, то це не є безумовною підставою для визнання рішень зборів недійсними, адже, участь позивача у загальних зборах не могла істотно вплинути на прийняті рішення.

Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає суперечливими, передчасними і такими, що не ґрунтуються на повно встановлених обставинах, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш, як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Втім, під час розгляду справи було достеменно встановлено, що ОСОБА_1, яка є засновником і володіє 1,1 % статутного фонду товариства, була повідомлена про проведення зборів 13.05.2007 лише 10.05.2007, при цьому, посилання відповідача, прийняте судами попередніх інстанцій, що таке повідомлення вона могла побачити на дошці оголошень, не підтверджене належними і допустимими доказами.

Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Відповідно до ст. 60 цього Закону загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Судами встановлено, що 14 учасників товариства на підставі довіреностей уповноважили ОСОБА_2, яка не є учасником товариства, представляти їх інтереси на зборах учасників з правом голосування з усіх питань діяльності товариства, втім, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що з питання обрання ОСОБА_2 директором товариства вона голосувала від імені своїх довірителів у своїх же інтересах, отже, доводи позивача про порушення у цьому випадку ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України залишились не спростованими.

За приписами ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Разом з тим, умовами пункту 3.1 установчого договору від 26.01.1998 про створення і діяльність ТОВ "Бережанська побутрембуддільниця" передбачено переважне право засновника товариства на придбання частки засновника, який її уступив, пропорційно його частці у статутному капіталі, при цьому, передання учасником своєї частки у статутному фонді третім особам допускається за згодою інших засновників, а відповідно до пункту 3.3 установчого договору прийом до складу нових членів може мати місце при відмові засновника від придбання частки члена товариства.

Однак, ні наявність такої згоди всіх інших засновників на викуп часток учасників, що вибули, третіми особами, в т.ч. громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4, з одночасним введенням їх в новий реєстр засновників товариства, ані повідомлення всіх засновників про намір цих учасників продати свої частки а, тим більше, їх відм ови від придбання цих часток, відповідачем в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведені належними і допустимими доказами, а судами попередніх інстанцій в порушення вимог ст. ст. 38, 43 ГПК України не встановлені.

З огляду на що, висновки судів попередніх інстанцій щодо законності рішень загальних зборів від 13.05.2007 не є ґрунтовними.

При цьому, поза увагою судів попередніх інстанцій залишився той факт, що колишній директор ТОВ "Бережанська побутрембуддільниця" ОСОБА_5 не був засновником цього товариства, а, крім того, заяви про вихід осіб зі складу учасників товариства і про переуступлення їх часток ОСОБА_5 до його смерті не були оформлені у встановленому порядку, зокрема, шляхом прийняття рішення загальними зборами і внесення відповідних змін до установчих документів, отже, висновок судів про правомірність набуття цих часток його дружиною ОСОБА_4 як спадкоємицею, яка також не була засновником товариства, не може вважатись підставним.

Слід зазначити, що таким самим діям інших учасників (10 чоловік) по переуступці ними своїх часток на користь ОСОБА_1, яка, при цьому, була і є учасником ТОВ "Бережанська побутрембуддільниця", відповідно до рішення загальних зборів від 31.03.2005, суди попередніх інстанцій надали прямо протилежної оцінки, визнавши їх необґрунтованими.

Також колегія суддів звертає увагу, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин скликання 13.05.2007 саме позачергових зборів, оскільки, приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлений особливий порядок скликання таких зборів і за наявності спеціальних підстав.

Таким чином, не встановлення судами попередніх інстанцій вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у справі, є порушенням вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України і виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Колегія суддів виходить з того, що судові акти у справі в частині рішення позачергових загальних зборів засновників ТОВ "Бережанська побутрембуддільниця", оформлене протоколом № 1 від 02.12.2006, не є предметом касаційного оскарження.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9 - - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 у справі господарського суду Тернопільської області № 17/21-458 та рішення від 15.04.2008 у цій справі скасувати в частині відмови в позові.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.