12/272 Про стягнення заборгованості та неустойки по договору оренди - 13.11.2008 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство "Черкаський хлібокомбінат" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 5872,93 грн., в тому числі 4982,75 грн. основного боргу, 751,54 грн. пені та 138,64 грн. 3% річних у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору №93 від 25.10.2006 щодо сплати орендної плати.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.03.2008 (суддя Гра-чов В.М.) у справі № 12/272 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з то го, що позивач свої зобов'язання за договором оренди щодо передачі об'єкта оре нди відповідачу не виконав, тому нарахування ним орендної плати, пені та 3% рі чних здійснені безпідставно.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.08.2008 (колегія суддів: Корсакова Г.В., Рудченко С.Г., Гаврилюк О.М.) рі шення у справі скасовано; позов задоволено частково; стягнуто з Суб'єкта під приємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Відкрите акціонерне товариство "Черкаський хлібокомбінат" 4982,75 грн.

- основного боргу, 443,08 грн. пені та 138,64 грн. 3% річних, судові витрати; в решті суми позову відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що 25 жовтня 2000 року між ВАТ "Черкаський хлібокомбінат" (орендодавець) та СПД - ФО ОСОБА_1. (орендар) був укла дений договір оренди торгівельного кіоску № 93 (а.с. 7-8) відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу в оренду торговельний кіоск за гальною площею 18,0 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення торгівельної діяльності орендаря, а орендар зобов'я зався сплачувати орендну плату згідно умов договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору він вступає в силу з 25 жовтня 2006 року і діє до 01 листопада 2007 року.

Згідно з п. 2.1 Договору відповідач повинна була щомісячно сплачувати оре ндну плату у розмірі 1250,00 грн. не пізніше 10 числа поточного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що нарахування орендної плати почина ється з моменту передачі кіоску Орендарю, що посвідчується Актом прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту приймання-передачі від 05.11.2006 орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди - кіоск зага льною площею 18,0 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди № 93 від 25.10.2006. Вказаний акт зі сторони орендаря підписаний Заяц. Разом з цим він засвідчений підписом відпо відача (а.с. 9).

20.07.2007 позивачем відповідачу була надіслана угода про розірвання Дого вору оренди торгівельного кіоску № 93 від 25.10.2006 (а.с. 11), яка підписана сто ронами та скріплена їх печатками. Матеріали справи містять гарантійне зобов'я зання від 23.07.2007 (а.с.55). згідно з яким ОСОБА_1. зобов'язалась погаси ти перед ВАТ "Черкаський хлібокомбінат" заборгованість в сумі 6888,33 грн., яка виникла на підставі договору №93 від 25.10.2006. Згідно з актом приймання-передачі від 23.07.2007 орендований за договором № 93 від 25.10.2006 кіоск по вернутий позивачу (а.с. 12).

Посилання відповідача на те, що підписи від її імені в усіх документах, що стосуються договору № 93 від 25.10.2006, крім самого Договору, виконані не нею, судом апеляційної інстанції не прийняті до уваги, оскільки відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень поданими доказами.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що вказані вище угода про розірвання Договору оренди, гарантійне зобов'язання від 23.07.2007, акт приймання-передачі від 23.07.2007 (оригінали яких залучені колегією суддів до матеріалів справи) скріплені печаткою відповідача, справжність якої останнім не заперечується.

Відповідач не посилалась та не доводила обставин щодо передачі печатки іншій особі, її втрати або крадіжки. Документи, які б підтверджували притягнен ня певних осіб до відповідальності за незаконне використання печатки відповіда ча, матеріали справи також не містять.

При цьому, відповідно до п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерст вам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право від криття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення пе чаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження ді яльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виго товлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 11.01.1999 № 17 (z0264-99) відповідальність і контроль за дотриманням порядку збері гання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, су б'єктів господарської діяльності.

Відповідачем не надано доказів повідомлення ним позивача про відмову від Договору № 93 від 25.10.2006 чи доказів пред'явлення позивачу вимоги про пере дачу орендованого майна, як це передбачено ст. 766 ЦК України.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає відсутніми підстави для висновку щодо припинення зобов'язань відповідача по договору №93 від 25.10.2006.

Крім того, як вбачається з наданих позивачем суду апеляційної інстанції ба нківських виписок по особовому рахунку позивача, копій касових чеків та жур налу їх реєстрації, відповідачем здійснено часткову оплату за оренду торгівель-ного кіоску, що, на думку суду апеляційної інстанції, вказує на наявність зобов'я зань між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, орендар в порушення умов п. 2.1 Догово ру несвоєчасно та не в повному розмірі вносив орендну плату, у зв'язку з чим за відповідачем утворився борі. На час звернення ВАТ "Черкаський хлібокомбінат" з позовом до місцевого господарського суду заборгованість СПД-ФО ОСОБА_1. по орендній платі за період жовтень 2006р. - липень 2007р. становила 4982,75 грн.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 27.12.2007, суд апеля ційної інстанції дійшов висновку, що ним пропущено позовну давність щодо стя гнення пені за період з 11.11.2006 по 27.12 2006.

Відповідно до вимог п. 2.1 Договору, ч. 6 ст. 232 ГК України та з урахуван ням проведеної відповідачем часткової оплати, згідно із здійсненим колегією су ддів апеляційної інстанції розрахунком, з відповідача стягнено пеня в розмірі 443,08 грн., в решті суми пені позов залишено без задоволення.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, СПД - ФО ОСОБА_1 просить постанову Київського міжобласного апеляційного господар ського суду від 22.08.2008 скасувати, а рішення господарського суду Черкаської області від 17.03.2008 залишити в силі, посилаючись при цьому на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ч. З ст. 237, ч. 1 ст. 241, ст. 766 ЦК України, а також на порушення норм процесуаль ного права, а саме справа в апеляційному провадженні розглянута в незаконному складі колегії суддів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.

Пунктом 3.1.1. Договору оренди торгівельного кіоску № 93 від 25.10.2006 встановлено, що орендодавець зобов'язується надати орендареві на протязі десяти днів з моменту укладення Договору в оренду торгівельний кіоск в придатному для використання стані.

Посилання скаржника на те, що так як позивач не виконав умов п. 3.1.1. До говору, то орендоване майно відповідачу стало вже непотрібно, а тому він відмо вився від нього та перестав виконувати умови Договору, не приймаються колегі єю суддів до уваги, оскільки господарським судом апеляційної інстанції встанов лений факт приймання-передачі майна в оренду за актом, засвідченим підписом відповідача. Крім того, відмова від договору як наслідок неналежного виконання орендодавцем договірних зобов'язань або спосіб волевиявлення однієї із сторін передбачає процедурного оформлення такої відмови, у тому числі у судовому по рядку.

Часткова оплата орендних платежів, гарантійне зобов'язання їх повної опла ти з боку орендаря, оцінені господарським судом апеляційної інстанції як докази часткового виконання договору, які згідно з вимогами ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України не можуть переоцінюватися господарським су дом касаційної інстанції.

Правомірним є посилання господарського суду апеляційної інстанції на по ложення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України стосовно підпи сів, вчинених від імені орендаря не відповідачем у справі, оскільки обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними за собами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи касаційної скарги про незаконний склад суду в апеляційній інстанції спростовуються матеріалами справи, оскільки зміна складу судової колегії апеля ційної інстанції відбулася у встановленому порядку згідно з розпорядженням за ступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.08.2008 (а.с. 117).

У зв'язку з наведеним колегія суддів дійшла висновку, що постанова у справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її зміни чи скасування не вбачає.