ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа №200/4613/22
адміністративне провадження №К/990/14536/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Прокопенка О.Б., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1, військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року, ухвалене у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 16673,03 грн, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно у фіксованій величині 4463,15 грн у місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) (далі - Порядок №1078);
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн у місяць за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно у загальній сумі 142969,57 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 01 листопада 2017 року по 01 листопада 2020 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено не в повному розмірі. Позивач уважає, що має право на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця/місяця підвищення доходу - січень 2008 року, а також на виплату відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 індексації у фіксованій величині 4463,15 грн у місяць за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року. Належним способом захисту порушених прав, на переконання ОСОБА_1, є стягнення на його користь недоплачених сум індексації.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Ухвалою від 04 жовтня 2023 року Донецький окружний адміністративний суд залучив до участі у справі №200/4613/22 другим відповідачем - військову частину НОМЕР_2 .
4. Рішенням від 07 грудня 2023 року Донецький окружний адміністративний суд позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року в неповному обсязі. Зобов`язав військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року (включно) відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078. Зобов`язав військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року (включно) відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
5. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_2 залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року - без змін.
6. Задовольняючи позов ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновків про задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження ним військової служби з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року і зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію із застосуванням базового місяця - січень 2008 року відповідно до Порядку №1078. При цьому, враховуючи ненадання відповідачем інформації про розмір грошового забезпечення позивача у спірний період, та що нарахування суми індексації належить до компетенції відповідача, суд не може заздалегідь самостійно виконувати обов`язок обчислення належної суми, перебираючи на себе функції суб`єкта владних повноважень, а тому заявлена позовна вимога ОСОБА_1 у частині зобов`язання відповідача виплатити індексацію в конкретній сумі 16673,03 грн задоволенню не підлягає. Разом із тим, військова частина НОМЕР_2 вчинила протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, але оскільки у матеріалах справи відсутня інформація щодо розміру місячного грошового забезпечення позивача за вказаний період, і нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця, то суд позбавлений можливості здійснити розрахунок суми індексації. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача, і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. До того ж, оскільки ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2, то саме цю військову частину необхідно зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу суму індексації грошового забезпечення за спірний період. Належним способом захисту прав позивача, за висновками судів попередніх інстанцій, є зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року (включно) відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням виплачених сум. Разом із тим, оскільки позивач не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1, ураховуючи, що виплата грошового забезпечення здійснюється за поданням відповідних документів військовою частиною, де проходить службу військовослужбовець, позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягають.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в справі №200/4613/22 у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо розрахунку суми індексації грошового забезпечення (у конкретній сумі) за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно, а також щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн у місяць у загальній сумі 142969,57 грн за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, справу №200/4613/22 в цій частині направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду. У іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в справі №200/4613/22 залишити без змін.
8. Скаржник указує, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права та підлягають частковому скасуванню.
9. Як на підставу касаційного оскарження скаржник послався, з-поміж іншого, на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), вказує, що суди попередніх інстанцій проігнорували висновки Верховного Суду, не визначили належних до виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року та індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року. Суди першої та апеляційної інстанцій, як зазначає скаржник, не встановили фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення означених позовних вимог, не дослідили усі обставини, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
10. Скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 31 травня 2021 року в справі №420/7110/19, від 26 січня 2022 року в справі №400/1118/21, від 12 травня 2022 року в справі №580/3335/21, від 09 червня 2022 року в справі №600/524/21-а, від 23 березня 2023 року в справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року в справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року в справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року в справі №560/13302/21, від 20 квітня 2023 року в справі №320/8554/21, від 03 травня 2023 року в справі №160/10790/22, від 09 травня 2023 року в справах №400/12702/21, №580/8769/21, №120/2234/22-а, №560/538/22, від 22 червня 2023 року в справі №520/6243/22, від 27 липня 2023 року в справі №160/12028/22, від 03 серпня 2023 року в справі №420/23183/21, від 15 серпня 2023 року в справах №580/9339/21, №400/3784/22, №520/1800/22, від 17 серпня 2023 року в справах №160/4155/22, №580/3967/22, від 28 серпня 2023 року в справі №420/17338/22, від 07 вересня 2023 року в справах №480/5766/22, №160/16084/22, №420/12787/22, від 26 вересня 2023 року в справі №200/4531/22, від 27 вересня 2023 року в справі №420/23176/21, від 02 листопада 2023 року в справі №420/21528/21, від 09 листопада 2023 року в справах №420/3131/22, №420/4325/23, від 29 листопада 2023 року в справах №420/14978/22, №480/13752/21, від 30 листопада 2023 року в справі №420/616/23, від 06 грудня 2023 року в справі №160/16075/22, від 07 грудня 2023 року в справі №360/381/23, від 21 грудня 2023 року в справі №420/10945/22, від 18 січня 2024 року в справі №580/1056/22, від 24 січня 2024 року в справах №200/11549/21, №400/8139/21, від 31 січня 2024 року в справах №320/9152/21, №320/12968/21, №320/15395/21, №320/6441/22, від 05 лютого 2024 року в справі №360/383/23, від 21 березня 2024 року в справі №160/13277/22, від 03 квітня 2024 року в справі №420/8465/23, від 04 квітня 2024 року в справі №160/4155/22, від 11 квітня 2024 року в справах №160/11742/22, №420/14952/22 та інших.
IV. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2024 року для розгляду справи №200/4613/22 (провадження №К/990/14536/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Уханенка С.А.
12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Уханенка С.А. ухвалою від 22 квітня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в справі №200/4613/22.
13. Відзивів на вказану касаційну скаргу не надійшло.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_3 від 30 липня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 31 липня 2024 року.
V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
15. ОСОБА_1 у період з 01 листопада 2017 року по 01 листопада 2020 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
16. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 17 січня 2022 року про надання інформації щодо складових та розміру грошового забезпечення за період його військової служби. Проте докази надання та отримання відповіді у матеріалах справи відсутні.
17. Згідно з архівною довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 березня 2023 року, наданою на вимоги ухвали суду, з травня 2017 року військова частина НОМЕР_2 знаходиться на грошовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 . У листопаді-грудні 2017 року посадовий оклад ОСОБА_1 складав по 530 грн, всього виплачено у листопаді та грудні 2017 року по 8164 грн.
18. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 28 листопада 2023 року про розміри посадових окладів за посадами, на яких перебував ОСОБА_1, розмір його посадового окладу в період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року (водій-номер обслуги) становив 530 грн, з 01 березня 2018 року по 31 березня 2018 року (водій-номер обслуги) - 2550 грн, з 01 квітня 2018 року по 29 березня 2019 року (водій-номер обслуги) - 2820 грн, з 29 березня 2019 року по 01 листопада 2020 року (командир відділення) - 3171 грн. При цьому інформація щодо розміру місячного грошового забезпечення позивача за спірний період у матеріалах справи відсутня та сторонами не надана.
19. Згідно із інформацією з реєстру застрахованих осіб Держаного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу, форма ОК-5), наданою Пенсійним фондом України на вимоги ухвали суду, грошове забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 року (сплачено у березні 2018 року) становило 11779,57 грн, у березні 2018 року - 13660,78 грн, у квітні 2018 року - 6959,49 грн, у травні 2018 року - 19840,30 грн, у червні 2018 року - 13242,15 грн. При цьому відсутня інформація щодо складових, що включає сума місячної виплати позивачу.
20. Відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 01 листопада 2020 року від 28 листопада 2023 року, наданої військовою частиною НОМЕР_2, військовослужбовцю ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася. Розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року проведено із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року. У період з квітня 2018 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася, з грудня 2018 року по лютий 2019 року індексація позивача становила по 71,08 грн, з березня 2019 року по червень 2019 року - по 134,47 грн, з липня 2019 року по листопад 2019 року - по 206,72 грн, з грудня 2019 року по червень 2020 року - по 216,51 грн, з липня 2020 року по жовтень 2020 року - по 226,29 грн.
21. Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року останній не нараховував і не виплачував ОСОБА_1 індексацію-різницю та не вирішував питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації.
22. Уважаючи протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 01 листопада 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
VІ. Джерела права й акти їхнього застосування
23. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Приписами частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII (2011-12) - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
25. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону №2011-XII).
26. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).
27. Згідно зі статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III (2017-14) - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
28. Відповідно до частини другої статті 19 Закону №2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
29. У статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII (1282-12) - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
30. Приписами статті 2 Закону №1282-ХІІ, з-поміж іншого, закріплено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
31. За правилами статті 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
32. Підстави для проведення індексації визначені у статті 4 Закону №1282-ХІІ, первинна редакція частини першої якої передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
33. Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (911-19) , який набрав чинності 01 січня 2016 року, до вказаної вище норми внесені відповідні зміни, та з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Інші положення статті 4 Закону №1282-ХІІ з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
34. Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
35. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
36. Приписами частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
37. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону №1282-XII).
38. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) затверджено Порядок №1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (пункт 1 цього Порядку).
39. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-XII, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
40. Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (491-15) ". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
41. За правилами пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
42. У пункті 4 Порядку №1078 деталізовано межі індексації, які законодавець обумовив у частині шостій статті 2 Закону №1282-XII (індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення).
43. Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року №170 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (170-2008-п) ) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
44. За правилами абзацу 2 пункту 4 Порядку №1078 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року №836 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (836-2016-п) , у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
45. Згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №141 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (141-2018-п) (далі - Постанова №141), яка набрала чинності 15 березня 2018 року, оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
46. Водночас у абзаці 5, а з 15 березня 2018 року в абзаці 4 пункту 4 Порядку №1078 передбачається, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
47. Питання про те, як саме визначається сума індексації, урегульовувалося абзацом 6, а з 15 березня 2018 року абзацом 5 пункту 4 Порядку №1078, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
48. Пункт 5 Порядку №1078 з 01 грудня 2015 року застосовується у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) (далі - Постанова №1013).
49. Так, абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 в указаній редакції визначав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
50. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови №141 та встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
51. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
52. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078, який застосовувався з 01 грудня 2015 року в редакції Постанови №1013, встановлював, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
53. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року й дотепер діє у редакції Постанови №141 та визначає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
54. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013, встановлює, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
55. За правилами абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078, який застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року в редакції Постанови №1013, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
56. У абзаці 6 пункту 5 Порядку №1078, який застосовувався з 01 грудня 2015 року в редакції Постанови №1013, визначалося, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
57. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови №141 та передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
58. Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі Постанови №1013 і в цій редакції він застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
VІІ. Позиція Верховного Суду
59. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
60. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
61. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
62. Касаційне провадження у справі №200/4613/22 відкрите за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року на підставі, зокрема, пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
63. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та судовим рішенням судів попередніх інстанцій, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
64. Як неодноразово констатував Верховний Суд у своїх постановах, механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
65. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні та обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
66. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
67. Так, з 01 грудня 2015 року положення Порядку №1078 діють зі змінами, внесеними Постановою №1013, і згідно з пояснювальною запискою до проєкту цієї Постанови, метою цього акта є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
68. У зв`язку із цим Постановою №1013 удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 Порядку №1078 викладено у новій редакції).
69. Внесені зміни, з-поміж іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", а й надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
70. На відміну від правил визначення "базового місяця", яким уважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Водночас зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу), за новими правилами, не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
71. Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
72. Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за 1 чи 100 відсотків, обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат і надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
73. Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
74. Станом на листопад 2017 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (1294-2007-п) , яка була чинною з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) (далі - Постанова №704), якою затверджено, зокрема, нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
75. Від січня 2008 року посадові оклади військовослужбовців не змінювалися аж до березня 2018 року, що відбулося на підставі Постанови №704.
76. Таким чином, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008 року, який і має застосовуватися для розрахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року.
77. Водночас повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку №1078 не були дискреційними, оскільки нормами цього Порядку встановлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101 відсоток - по 01 січня 2016 року та в розмірі 103 відсотки - з 01 січня 2016 року, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, яким для позивача у спірному періоді з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року був січень 2008 року.
78. Близькі за змістом висновки висловлені Верховним Судом, з-поміж інших постанов, у постановах від 26 січня 2022 року в справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року в справі №420/3593/20, від 19 травня 2022 року в справі №400/103/21, від 31 травня 2022 року в справах №380/7071/21, №400/4491/20, від 09 червня 2022 року в справі №600/524/21-а, від 28 вересня 2022 року в справах №400/1119/21, №560/3965/21, від 21 березня 2023 року в справі №620/7687/21, від 22 березня 2023 року в справі №380/1730/22, від 23 березня 2023 року в справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року в справах №380/166/21, №380/12370/21, №380/19089/21, від 13 квітня 2023 року в справах №420/9187/21, №420/18162/21, від 19 квітня 2023 року в справі №380/10594/21, від 20 квітня 2023 року в справі №320/8554/21, від 27 квітня 2023 року в справах №380/6869/21, №420/15397/21, від 03 травня 2023 року в справах №400/5597/20, №160/10790/22, від 04 травня 2023 року в справі №640/29759/21, від 10 травня 2023 року в справі №260/5461/21, від 23 травня 2023 року в справі №380/7782/21, від 30 травня 2023 року в справі №380/3632/21, від 06 грудня 2023 року в справі №160/16075/22, від 21 грудня 2023 року в справі №420/10945/22, від 21 березня 2024 року в справі №380/1379/21, від 25 липня 2024 року в справі №280/5666/22.
79. Як зауважив Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року в справі №400/3826/21, на висновки якої, з-поміж інших постанов, посилається скаржник, у позовній заяві позивач просив суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах, а, враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову. Натомість суд, частково задовольняючи позов, не перевірив обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, не розрахував їх і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити. Внаслідок цього застосований судом спонукаючий спосіб захисту має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини. Відтак, оскаржувані судові рішення протирічать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.
80. З огляду на викладене, слушними є доводи касаційної скарги стосовно того, що, зобов`язуючи військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум, при цьому відмовляючи у задоволенні вимог позивача у частині визначення конкретної суми індексації, яку відповідач зобов`язаний нарахувати і виплатити, суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, безпідставно не здійснили відповідні розрахунки та не вказали у судових рішеннях суму індексації, яка підлягає до нарахування та виплати відповідачем ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року.
81. Відмову в задоволенні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року в сумі 16673,03 грн, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтував ненаданням відповідачем інформації про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у спірний період, та що нарахування суми індексації належить до компетенції відповідача. Проте така позиція судів суперечить вимогам чинного законодавства та практиці Верховного Суду. Суди попередніх інстанцій не врахували, що повноваження відповідача щодо нарахування та виплати суми індексації, з огляду на правила й умови її нарахування та виплати, не є дискреційними, а ненадання відповідачем інформації про розмір грошового забезпечення позивача у спірний період не може бути підставою для відмови у задоволенні означених позовних вимог. Суд під час розгляду справи повинен ураховувати вимоги щодо необхідності офіційного з`ясування всіх обставин справи та у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на його думку, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається. При цьому невиконання особою ухвали суду про витребування доказів є умовою для застосування до такої особи заходів процесуального примусу, передбачених КАС України (2747-15) . Водночас застосування судом до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, установлених КАС України (2747-15) . Отже, суди першої та апеляційної інстанцій у порушення вимог адміністративного процесуального законодавства не вжили усіх визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для правильного її вирішення в означеній частині позовних вимог, не здійснили відповідні розрахунки, взагалі не надали оцінки здійсненому позивачем на обґрунтування своїх вимог розрахунку суми індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року.
82. Щодо позовних вимог у частині стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року, то необхідно зазначити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці". Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
83. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
84. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку №1078).
85. Щодо "фіксованої" суми індексації, що є спірним у справі, що розглядається, необхідно зазначити, що у період існування спірних правовідносин (з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року) Закон №1282-XII (1282-12) і Порядок №1078 такого поняття не містили. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526 (526-2012-п) , де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою №1013 цей Додаток був викладений у новій редакції та з 01 грудня 2015 року в ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
86. З 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
87. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація не нараховується/нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
88. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року й дотепер діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
89. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013 та встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу та розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
90. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року в редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
91. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакціях Постанов №1013, №141) додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
92. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що нарахування і виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
93. Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
94. Застосовуючи наведений підхід і ураховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
95. Системний та цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок про те, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.
96. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
97. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
98. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен установити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А) - визначається як різниця між сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (Б) - визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
99. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
100. У такому випадку, як уже зазначалося, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
101. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року в справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року в справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року в справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року в справах №420/6982/21, №560/13302/21, від 20 квітня 2023 року в справі №320/8554/21, від 03 травня 2023 року в справі №160/10790/22, від 09 травня 2023 року в справах №400/12702/21, №120/2234/22-а, №560/538/22, №580/8769/21, від 10 травня 2023 року в справі №260/5461/21, від 22 червня 2023 року в справі №520/6243/22, від 06 липня 2023 року в справі №240/23550/21, від 27 липня 2023 року в справі №160/12028/22, від 03 серпня 2023 року в справі №420/23183/21, від 15 серпня 2023 року в справах №580/9339/21, №400/3784/22, №520/1800/22, від 17 серпня 2023 року в справах №160/4155/22, №580/3967/22, від 28 серпня 2023 року в справі №420/17338/22, від 07 вересня 2023 року в справах №480/5766/22, №160/16084/22, №420/12787/22, від 26 вересня 2023 року в справі №200/4531/22, від 27 вересня 2023 року в справі №420/23176/21, від 09 листопада 2023 року в справах №420/3131/22, №420/4325/23, від 30 листопада 2023 року в справі №420/616/23, від 06 грудня 2023 року в справі №160/16075/22, від 07 грудня 2023 року в справі №360/381/23, від 20 грудня 2023 року в справі №560/6693/22, від 21 грудня 2023 року в справі №420/10945/22, від 05 лютого 2024 року в справі №360/383/23, від 04 квітня 2024 року в справі №160/4155/22, від 11 квітня 2024 року в справах №160/11742/22, №420/14952/22, від 18 квітня 2024 року в справі №280/4812/23, від 30 квітня 2024 року в справі №360/700/23, від 06 червня 2024 року в справі №280/4745/23, від 27 червня 2024 року в справах №440/1497/22, №580/602/22, від 10 липня 2024 року в справі №380/21613/21, від 25 липня 2024 року в справі №280/5666/22 та багато інших.
102. Стосовно способу захисту прав та інтересів позивача і питання визначення у судовому рішенні конкретної суми індексації, яка належить до нарахування та виплати відповідачем позивачу, то Верховний Суд у постановах наголошував на тому, що такий спонукаючий спосіб захисту, враховуючи характер спірних правовідносин, є належним і ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову. Тому, для належного і ефективного захисту прав та інтересів позивача, судам необхідно перевірити обґрунтованість розрахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.
103. Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини і не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, якщо суди в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
104. Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.
105. У постановах від 06 червня 2024 року в справі №280/4745/23, від 27 червня 2024 року в справі №440/1497/22 та інших Верховний Суд також зауважив, що для розрахунку індексації грошового забезпечення в конкретній сумі, серед іншого, необхідно з`ясувати кількість відслуженого службового часу (календарних днів) в місяцях, що охоплює спірний період.
106. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року (включно) відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 і зобов`язав військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року (включно) відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
107. Між тим, слушними є доводи касаційної скарги стосовно того, що суди першої та апеляційної інстанцій не обрали належний спосіб захисту порушених прав позивача, не з`ясували і не дослідили усі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору в означеній частині позовних вимог, оскільки згідно з практикою Верховного Суду, на яку доречно посилається скаржник, якщо суд установив, що позивач має право на отримання індексації-різниці й це право порушене відповідачем, то суд має визначити в ухваленому рішенні суму індексації, яка підлягає до нарахування та виплати позивачу, а не визначення в ухваленому судовому рішенні конкретної суми індексації, яка належить до нарахування та виплати відповідачем, не вносить юридичної визначеності у ці спірні правовідносини і не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача. Суди попередніх інстанцій необґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року в конкретно визначеній сумі, помилково вважаючи, що повноваження відповідача щодо нарахування та виплати суми індексації-різниці є дискреційними, а також, що відсутність у матеріалах справи усієї інформації про розмір грошового забезпечення позивача за вказаний період є підставою для відмови у задоволенні означених позовних вимог.
108. Вирішуючи зазначені позовні вимоги і зобов`язуючи військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року (включно) відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки здійсненому позивачем розрахунку суми індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року, а також не встановили обставини, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, зокрема: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року; в обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків); чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації. Право на отримання суми індексації-різниці наявне за умови, якщо розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Таким чином, суди попередніх інстанцій не встановили істотні для справи обставини, які мають значення для правильного вирішення спору в означеній частині позовних вимог, не здійснили відповідні розрахунки та не визначили конкретні суми.
109. Водночас суд касаційної інстанції, у силу норм статті 341 КАС України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
110. Отже, оскільки доводи касаційної скарги щодо нез`ясування судами першої та апеляційної інстанцій усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору в указаних частинах позовних вимог, неправильного застосування норм матеріального права і неврахування правових висновків Верховного Суду, знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи, Верховний Суд, керуючись приписами статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в справі №200/4613/22 у оскаржуваній частині - у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року в сумі 16673,03 грн, а також у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн у місяць за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно у загальній сумі 142969,57 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, - скасуванню із направленням справи №200/4613/22 у цій частині позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції.
111. У іншій неоскаржуваній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в справі №200/4613/22 Верховний Суд у межах цього касаційного провадження не перевіряє й не надає оцінки іншим висновкам судів попередніх інстанцій по суті позовних вимог. Таким чином, у іншій частині, що не переглядається Верховним Судом, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в справі №200/4613/22 підлягають залишенню без змін.
VІІІ. Судові витрати
112. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича задовольнити.
2. Скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в справі №200/4613/22 у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року в сумі 16673,03 грн, а також у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн у місяць за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно у загальній сумі 142969,57 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) , і направити справу №200/4613/22 в цій частині позовних вимог на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
3. У іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в справі №200/4613/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Б. Прокопенко
С. А. Уханенко