Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з’явились,

відповідача: не з’явились,

Генпрокуратури: Спорий І.Г.,

Рішенням від 12.03.2008 господарського суду Рівненської області року позов задоволено. Визнано дійсним договір № 12/4/03-062/Р/БоС про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 16 березня 2006 року № 12/3/03-061/Р/БоС про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 1 (м. Рівне, вул. Соборна, 227), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленого порядку проекту шляхом пайової участі сторін укладений 24 березня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Крим - Сервіс - Гамма" та державою Україною в особі органу, уповноваженого управляти майном Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд". Визнано за ТОВ "Крим - Сервіс -Гамма" право власності на нерухоме майно - будинок офіцерів, загальною площею 1274 м2, що знаходиться за адресою: військове містечко № 1, м. Рівне, вул. Соборна, 227. Зобов’язано КП Рівненське МБТІ здійснити державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно.

За результатами перегляду вказаного вище рішення за нововиявленими обставинами господарським судом рівненської області прийнято рішення від 18.04.08, яким вішення від 12.03.08 скасовано, в позові відмовлено.

Постановою від 05.08.08 Львівського апеляційного господарського суду рішення від 18.04.08 скасовано, в задоволенні подання Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону про перегляд рішення від 12.03.08 господарського суду Рівненської області за нововиявленими обставинами відмовлено.

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону вніс до Вищого господарського суду України касаційне подання і просить його скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як встановлено місцевим господарським судом, який приймав рішення у даній справі, 16 березня 2006 року між Міністерством оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" та ТОВ "Крим-Сервіс-Рамма" було укладено інвестиційний договір № 12/3/03-061/Р/БоС про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №1 (м.Рівне, вул.Соборна,227), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Пунктом 2.5 вказаного договору встановлено, що предметом останнього є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: військове містечко № 1 (м.Рівне, вул.Соборна, 227).

Судами з’ясовано, що відповідно до п. 2.6 договору внеском в спільну діяльність з боку держави було нерухоме майно –будинок офіцерів, загальною площею 1274,0 кв.м, яке знаходиться на будівельному майданчику (території, що підлягає забудові за цим договором), вартістю згідно з актом експертної оцінки, та рецензії на нього, що є невід`ємною частиною цього договору, 958107 грн. Для цілей цього договору грошова оцінка вкладу складових пайового внеску (паю) відповідача в цьому договорі, запропонована позивачем, становить 1208000,00 грн. з ПДВ.

В свою чергу, пайовим внеском позивача є його витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100% площі об`єкту та кожної його складової частини та всі інші витрати безпосередньо пов'язані з виконанням предмету цього договору та всіх інших заходів, що його забезпечують (п.2.9 Договору).

Судом також встановлено, 16 березня 2006 року на виконання п.2.7 договору сторонами підписано акт-прийому передачі, яким відповідачем передано у спільну діяльність позивачу, для цілей основного договору майно, що знаходиться за адресою: військове містечко № 1, м.Рівне, вул.Соборна, 227.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, господарський суд Рівненської області виходив з того, що відповідно до п.10.1 Договору, за взаємною згодою сторін, на будь-якому етапі виконання договору, позивач має право здійснити викуп - дострокову компенсацію вартості пайової участі (паю) відповідача, що полягає в укладенні цивільно-правових угод за якими буде здійснено перехід права власності на майно, що складає розмір пайової участі (паю) останнього за даним договором і 24 березня 2006 року сторонами укладено договір про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства Оборони України в інвестиційному договорі від 16 березня 2006 року за № 12/3/03-061/Р-БОС про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об`єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №1 (м.Рівне, вул.Соборна, 227), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Актом від 24.03.06 сторони, засвідчивши, що претензій майнового характеру один до одного не мають припинили дію інвестиційного договору від 16.03.06 р.

При цьому судом встановлено, що п. 2 договору про компенсацію пайової участі (паю) передбачено, що позивач здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) відповідача шляхом викупу пайової участі (паю) останнього за 1208000 грн. з ПДВ, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до п. 6 договору позивач приймає у власність майно, що становить розмір пайової участі (паю) відповідача за договором від 16.03.06 шляхом підписання акта прийому-передачі, який було підписано сторонами 24 березня 2006 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при розгляді справи не було забезпечено всебічний, повний і об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.

Так, місцевий господарський суд не залучив до участі у справі особу, чиїх прав та обов’язків безпосередньо стосується оскаржуване рішення, а саме Міністерство оборони України, яке є стороною спірного договору і в управлінні якого знаходиться спірне майно.

Відповідно до вимог статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України прийняття рішення, що стосується прав і обов’язків осіб, яких не було залучено до участі в справі, є підставою для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд, суду належить залучити до участі у справі осіб, права і обов’язки яких стосуються предмету спору, з’ясувати їх права на спірне майно, вжити заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення відповідного рішення.

Крім того, до предмету спору входить вимога позивача про зобов’язання зареєструвати право власності, у зв’язку з чим до участі у справі в якості 3-тої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна" Рівненської міської ради. При цьому судом не було враховано, що розгляд зазначеного вище питання не входить до компетенції господарського суду, оскільки вказані вище обов’язки покладено чинним законодавством на орган, наділений владними повноваженнями, а тому суду слід було припинити провадження у справі в цій частині.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційне подання задовольнити.

Рішення від 12.03.08 господарського суду Рівненської області у справі № 15/31 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.