Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "ТЕКО" ТОВ звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) "Укртелеком" про зобов'язання відновити надання телекомунікаційних послуг за договором №3956 від 22.03.2002 року.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ТЕКО" ТОВ послалося на те, що відповідно до вказаного договору ВАТ "Укртелеком" позивачу була надана абонентська лінія в кількості п'яти міських київських номерів, а також три телефонні номери у м. Біла Церква, проте підприємство зв'язку в односторонньому

порядку з 01.02.2006 року припинило надання абоненту послуг за вказаним договором, хоча абонент через уповноважену особу –директора Панько І.П. від договору не відмовлявся. Тобто цей договір є юридично чинним.

Згодом позивачем було заявлене клопотання про залучення до участі у Доповідач: Шаргало В.І.

справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "ТЕКО Груп", яке користується спірними номерами.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 05.12.2006 р. це клопотання позивача було задоволено і ТОВ "ТЕКО Груп" було залучено до участі у справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.04.2007 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2007року, з посиланням на норми ст. 33 Господарського процесуального кодексу України в позові відмовлено, оскільки позивач не довів обставин, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог.

За касаційною скаргою позивача ТОВ "ТЕКО" ТОВ постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2007року вказані судові рішення були скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду м.Києва від 03.06.2008 року (суддя Паламар П.І.) ТОВ "ТЕКО" ТОВ у позові відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ "ТЕКО" ТОВ звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невиконання судом першої інстанції вимог ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, неправильне застосування Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №720 (720-2005-п) , та неврахування положень ст. 193 Господарського кодексу України, просить рішення місцевого господарського суду у справі скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом під час розгляду справи встановлено, що на підставі договорів від 09.09.1999 р. та від 22.03.2002 р. відповідачем надавалися позивачу телекомунікаційні послуги фіксованого телефонного зв’язку за п’ятьма абонентськими номерами у м.Києві по пров. Індустріальному,2 та трьома номерами у м. Біла Церква по вул. Я.Мудрого, 66/13. Послуги надавалися до орендованих позивачем приміщень за вказаними адресами.

З січня 2006 року орендарем цих приміщень стала третя особа ТОВ "ТЕКО Груп", яка і стала використовувати спірні телефонні номери на підставі укладених з відповідачем договорів №23032820 від 24.01.2006 року на користування цими телефонними номерами у м. Біла Церква та №2830308 від 20.02.2006 року на користування номерами у м. Києві.

Ніяких доказів того, що після 2005 року позивач користувався приміщеннями, до яких йому надавалися телекомунікаційні послуги, або що на протязі місяця після припинення договорів оренди цих приміщень звертався до відповідача з заявою про переоформлення використовуваних номерів за іншими адресами ТОВ "ТЕКО" ТОВ суду не надано.

Належно оцінивши встановлені обставини справи, надавши їм правильну юридичну оцінку, місцевий господарський суд прийшов до мотивованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ "ТЕКО" ТОВ і постановив відповідне рішення.

Незважаючи на те, що після скасування судом касаційної інстанції раніше постановлених у справі судових рішень, позивачу було відомо про наявність договорів №23032820 від 24.01.2006 року і №2830308 від 20.02.2006 року між відповідачем та третьою особою про надання останній телекомунікаційних послуг за спірними номерами, ТОВ "ТЕКО" ТОВ не оспорювало цих договорів, вимог про вилучення з користування ТОВ "ТЕКО Груп" спірних номерів не заявляло. Тому колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для залучення до участі у справі в якості відповідача ТОВ "ТЕКО Груп", незважаючи на вказівки про це у постанові суду касаційної інстанції, і вважає, що посилання у касаційній скарзі на невиконання місцевим господарським судом вимог ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України не дають підстав для скасування судового рішення у справі.

З врахуванням викладеного колегія вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без зміни.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКО"ТОВ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду м.Києва від 03.06.2008 року у справі №13/385-42/2 залишити без зміни.