Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю "Милен" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської міської ради та Управління земельними ресурсами Луганської міської ради про визнання та поновлення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,0739 га, розташованої по вул. Демьохіна на перехресті з вул. Совєтська, в межах згідно з державним актом №318 від 21.01.97; а також про зобов'язання ради внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру.

Позов мотивовано посиланням на обставини визнання недійсним у судовому порядку рішення ради №9/55 від 25.03.03 "Про припинення товариству з обмеженою відповідальністю "Милен" права постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Демьохіна на перехрещенні з вул. Советською".

Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 29.01.08 Вищий господарський суд України рішення в справі скасував на підставі п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України у зв'язку з незалученням до участі в справі Хруща О.І. як особи, прав і обов'язків якої стосується даний спір.

При новому розгляді справи ухвалою від 29.02.08 господарський суд Луганської області залучив до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Хруща Олександра Івановича.

Ухвалою від 22.04.08 господарський суд Луганської області (суддя Середа А.П.) провадження у справі зупинив до вирішення по суті Ленінським районним судом м. Луганська адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Милен" до Виконавчого комітету Луганської міської ради про скасування рішення.

Ухвала мотивована тим, що предмет спору в зазначеній адміністративній справі щодо скасування рішення виконавчого комітету Луганської міської ради №404/5 від 28.12.08 "Про присвоєння адреси та оформлення права приватної власності на об'єкт нерухомого майна –торгівельний комплекс за громадянином Сологубом В.О." є безпосередньо пов'язаним з предметом спору в даній справі щодо земельної ділянки, на якій розташований вказаний об'єкт нерухомості.

Постановою від 19.06.08 Луганський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Журавльової Л.І. –головуючого, Бойченка К.І., Семендяєвої І.В.) вказану ухвалу скасував, направивши справу на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова мотивована тим, що предмет спору в зазначеній адміністративній справі не пов'язаний з предметом спору в даній справі.

Ухвалою від 01.10.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою третьої особи, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін ухвали суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована незастосуванням судом апеляційної інстанції вимог ст. 120 ЗК України, відповідно до якої до громадянина Сологуб В.А. перейшло право користування частиною спірної земельної ділянки, яке потім перейшло до третьої особи у зв'язку з переходом до нього права власності на нерухоме майно.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Тобто підставою для зупинення провадження у справі згідно з вказаною нормою є наявність одночасно двох обставин: пов'язаність відповідних справ та неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої. При цьому неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що певні обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, зокрема, внаслідок їх непідвідомчості, обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості позовних вимог тощо.

Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала, яка відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України повинна містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Суд першої інстанції на підставі вищевказаної норми зупинив провадження в даній справі до вирішення по суті Ленінським районним судом м. Луганська адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Милен" до Виконавчого комітету Луганської міської ради про скасування рішення.

При цьому суд виходив з того, що предметом вказаної адміністративної справи є рішення Виконавчого комітету Луганської міської ради №404/5 від 28.12.02 "Про присвоєння адреси та оформлення права приватної власності на об'єкт нерухомого майна –торгівельний комплекс за громадянином Сологубом В.О.". Тобто предмет адміністративної справи стосується об'єкту нерухомості, розташованого на земельній ділянці, що є предметом даного спору про визнання та поновлення права постійного користування.

З огляду на викладене та поняття нерухомого майна як об'єкту, розташованого на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни його призначення, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про пов'язаність цих справ.

Проте всупереч вимогам ст. 86 ГПК України в ухвалі суду першої інстанції відсутні жодні зазначення про з'ясування того, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи до вирішення адміністративної справи. Суд апеляційної інстанції, дійшовши хибного висновку про непов'язаність даних справ, також не досліджував вказані обставини.

З огляду на таке судова колегія дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді клопотання про зупинення провадження у справі не дотримались вимог процесуального права щодо повного і всебічного встановлення обставин, передбачених ст. 79 ГПК України. Отже, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню до суду першої інстанції для здійснення нового розгляду заявленого третьою особою клопотання про зупинення провадження у справі на підставі встановлення усіх суттєвих обставин щодо наявності передбачених законом підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-13 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 19.06.08 та ухвалу господарського суду Луганської області від 22.04.08 у справі №8/31пн(10/381пн) скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.