Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

У грудні 2007р. Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" (далі –Комбінат) звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою, у якій просило усунути перешкоди у користуванні майном шляхом вивільнення приміщень №№702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 602, 603, 604, 605, 606, 607, 608, 609, 610, 611, 502а, 502б, 503, 504, 505, 506, 507, 508, 509, 510, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 104, 108 у будинку №11 по вул.Живова у м.Тернополі (далі –Приміщення) від майна та працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Вільне життя" (далі – Редакція).

Позовні вимоги Комбінат, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (435-15) , обґрунтовував тим, що Редакція без будь-яких правових підстав використовує Приміщення, які є його власністю, та відмовляється від укладення з ним відповідного договору оренди.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.05.2008р. (суддя ЛевандовськийЮ.Я.) позовні вимоги Комбінату задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2008р. (колегія суддів: ОрищинГ.В., ГалушкоН.А., КраєвськаМ.В.) рішення господарського суду Тернопільської області від 05.05.2008р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з посиланням на норми Цивільного кодексу України (435-15) з мотивів, наведених Комбінатом у позовній заяві.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (далі –Відділення) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, у яких просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2008р. і рішення господарського суду Тернопільської області від 05.05.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Комбінату. Викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї вимоги Відділення обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів порушили Декрет Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) та Закон України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) , Закон України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) , внаслідок чого прийшли до помилкового висновку про те, що Приміщення є власністю Комбінату.

Комбінат скористався правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Відділення, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2008р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 05.05.2008р. –без змін. Викладені у відзиві вимоги Комбінат обґрунтовує тим, що доводи Відділення, наведені у касаційній скарзі, є безпідставними.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Відділення до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

За розпорядженням в.о.Голови судової палати від 12.11.2008р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: КравчукаГ.А. –головуючого, суддів МачульськогоГ.М. та ШаргалаВ.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Відділення не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень":

–державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) –офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;

–державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) –єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.

П. 5 Розділу V "ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) передбачає, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

З наведених норм законодавства України випливає, що право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, яка на даний час здійснюється комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, а відомості про таке право мають бути внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Тобто відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо права власності на нерухоме майно підтверджують відповідне право тієї чи іншої особи на це майно.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16347880 від 19.10.2007р., виданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації", власником будівлі, яка розташована за адресою: м.Тернопіль, вул.Живова, 11, є Комбінат, а підставою виникнення права власності є наказ Державного комітету інформаційної політики, телебачення та телерадіомовлення України №299 від 30.11.2001р. та додаток до нього –акт передачі нерухомого майна у власність Комбінату від 30.11.2001р. (т.2,а.с.31).

Беручи до уваги вказану обставину та виходячи з положень ст. 182 Цивільного кодексу України та ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", зміст яких наведено вище, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів першої та другої інстанції про те, що Комбінат є власником Приміщень.

Господарськими судами також встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Редакція займає Приміщення без будь-яких правових підстав.

Ст. 391 Цивільного кодексу України встановлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зважаючи на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги Комбінату про зобов'язання Редакції усунути перешкоди у користуванні Приміщеннями.

Доводи Відділення, викладені у касаційній скарзі, зводяться до невизнання ним права власності Комбінату на Приміщення. Між тим, як вже зазначалось вище, право власності Комбінату на Приміщення підтверджено у відповідності до вимог законодавства України, а саме –витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16347880 від 19.10.2007р., виданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації".

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2008р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Відділення не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2008р. у справі №1/91-5005 господарського суду Тернопільської області –без змін.