Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської обласної спілки споживчих товариств

участю представників сторін:

від позивача –Ситенок О. Д.

відповідача –Кравчук С.Л.

третьої особи – Струков К.А., Макогон В. К.

В квітні 2004 року Київська обласна спілка споживчих товариств звернулася до господарського суду Київської області з позовом до виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання права власності на майно - об’єкти нерухомості, розташовані у м. Бориспіль Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 21 травня 2004 року (суддя –П.Міщенко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2005 року, позов задоволено.

Рішенням господарського суду Київської області від 21 березня 2007 року (суддя –Л.Чорна), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18 липня 2007 року (головуючий –Н.Зеленіна, судді –Т.Писана, Г.Жук), заяву третьої особи про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.05.2004р. за нововиявленими обставинами задоволено, рішення скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 грудня 2007 року рішення господарського суду Київської області від 21 березня 2007 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18 липня 2007 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Київської області від 19 лютого 2008 року (суддя –О.Тищенко) заяву третьої особи про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.05.2004р. задоволено, рішення скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 19.02.2008 року, залишивши в силі рішення господарського суду 21.05.2004 року.

Розгляд справи відкладався з 16.10.2008 р. на 12.11.2008 р.

Заслухавши представників сторін, 3-ї особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для перегляду рішення господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. за нововиявленими обставинами стали: довідка Бориспільської міського бюро технічної інвентаризації № 21 від 02.02.2006 р., лист Бориспільської міської ради № 768/02-19 від 20.03.2006 р., лист Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області № 5/2662 від 21.03.2006 року.

В ході судового розгляду, керуючись наданими третьою особою доказами місцевий господарський суд дійшов таких висновків:

1. За адресою вул. Дімітрова, 2 м., Бориспіль числиться домоволодіння.

2. По вул. Привокзальна, 44, м. Бориспіль вказана будівля насосної станції 1982 р., яка взагалі не будувалась, а за цією адресою розміщено інший об`єкт.

3. По вул. Київський шлях, 78, в м. Бориспіль нерухоме майно не зареєстровано.

4. За адресою вул. Привокзальна 44/42 об`єкти нерухомості не зареєстровані.

5. Будівля райунівермагу 1956 р. відсутня, оскільки в свій час перебудована і реконструйована.

6. Існування будівлі овочесховища місткістю 690 т. не відповідає обставинам справи, оскільки по аналітичному бухгалтерському обліку Бориспільського РСТ є будівля овочесховища місткістю 450 тон.

7. За адресою с. Нестерівка Бориспільського району не будувався та на час винесення рішення від 21.05.2004 року приймально-заготівельного пункту не було.

При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що наведені обставини, які третя особа зазначила у своїй заяві, є нововиявленими.

Проте, з такими висновками погодитись неможливо з таких підстав.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Як вказано у пункті 5 постанови Пленумом Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981 року №1 (v0001700-81) , не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Аналогічне роз'яснення міститься у пункту 1.1 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року за № 04-5/563 (v_563600-02) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до пункту 1.3 цього ж роз'яснення не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Всупереч зазначеному, суд у своєму рішенні посилався на листи та довідки надані третьою особою, які, як вбачається із змісту рішення, містять інформацію про обставини і факти, що мали місце на момент складання листів, тобто після постановлення рішення господарським судом Київської області від 21.05.2004 року.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, обставини, на які посилається третя особа в обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. за нововиявленими обставинами, вже були предметом дослідження апеляційного господарського суду при апеляційному оскарженні зазначеного рішення (а.с. 48-51, т.2).

Згідно з частиною 2 статті 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Третя особа, в процесі розгляду даної справи апеляційним господарськими судом, у відзиві на позовну заяву Київської обласної споживчої спілки, реалізовуючи своє право, закріплене статтею 33 ГПК України, вже доводила дані обставини як підставу незаконності заявленого позову.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку що, в порушення положень розділу XIII ГПК України (1798-12) , підставою для перегляду судового рішення стали не нововиявлені обставини а обставини, що при розгляді даної справи господарськими судами вже досліджувались.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду Київської області від 19 лютого 2008 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Київської області від 21 травня 2004 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

касаційну скаргу Київської обласної спілки споживчих товариств задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 19 лютого 2008 року у справі за № 160/4-04/10-08 скасувати.

Заяву Бориспільського районного споживчого товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 21 травня 2004 року залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 21 травня 2004 року у справі за № 160/4-04/10-08 - в силі