Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А.(головуючого),

Вовка І.В.,

Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Малиновський ринок" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 року у справі № 6/23-08-442 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1до Комунального підприємства "Малиновський ринок", третя особа: Одеська міська рада про визнання недійсним договору,

У лютому 2008 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним договору оренди від 21.04.2006 року № 1605/45-Б.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2008 року повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Комунального підприємства "Малиновський ринок" до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 року зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено норми процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Відзиви на касаційну скаргу від позивача та третьої особи до суду не надходили.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2008 року повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву КП "Малиновський ринок" до СПД фізичної особи ОСОБА_1. про стягнення заборгованості на підставі п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Доповідач-Вовк І.В.

За вимогами ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

П. 3 - ч.1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України - щодо державного мита, яке зараховується до державного бюджету України.

Ч. 1 ст. 6 Декрету КМУ "Про державне мито" встановлено, що державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім державного мита, що справляється, зокрема, з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, яке зараховується до Державного бюджету України.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач за первісним позовом не наділений пільгами в установленому законом порядку щодо справляння державного мита, з позовних заяв, які подаються до господарських судів, і яке зараховується до державного бюджету України, а отже до поданої ним зустрічної позовної заяви не додано доказів, сплати державного мита у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви, що обґрунтовується матеріалами справи та вимогами процесуального закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Малиновський ринок" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 року - без змін.