Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників

Закрите акціонерне товариство "Київстар Дж.Ес.Ем.", м. Київ, звернулось з позовом про розірвання договору №1 від 05.07.2006р. і стягнення з відповідача 54 000 грн. збитків та 4 577, 42грн. пені посилаючись на те, що відповідачем порушені умови договору в частині строків виконання проектно-вишукувальних робіт, тому договір має бути розірваним, з відшкодуванням йому збитків, понесених у зв’язку зі сплатою авансу.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом, у якому просив суд зобов’язати позивача надати вихідну документацію для виконання робіт по договору, а саме : дозвіл на складання проекту відведення, наданий відповідною радою або райдержадміністрацією, технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки; завдання на розробку проектів землеустрою, затверджені відповідачем для виконання подальшої роботи по складанню проектів землеустрою та зобов’язати прийняти виконані роботи, шляхом підписання актів виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.03.2008р. (суддя Овсяннікова О.В.) первісний позовні задоволено частково, постановлено розірвати договір №1 від 05.07.2006р. на виконання проектно-вишукувальних робіт, стягнути з Приватного підприємства "Землі Слобожанщини" на користь Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем." 4 800 грн. збитків, 133 грн. держмита та 9, 67 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині вимог постановлено відмовити. Також постановлено відмовити Приватному підприємству "Землі Слобожанщини" у зустрічному позові до Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем.".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Мирошниченка С.В., суддів Колядко Т.М., Скакуна О.А.) вказане рішення суду частково скасовано, постановлено в позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити, зобов'язати Закрите акціонерне товариство "Київстар Дж. Ес. Ем." надати Приватному підприємству "Землі Слобожанщини" вихідну документацію для виконання робіт по договору №1 від 05.07.2006р., а саме: дозвіл на складання проекту відведення, наданий відповідною радою або райдержадміністрацією, технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки; завдання на розробку проектів землеустрою, затверджені відповідачем для виконання подальшої роботи по складанню проектів землеустрою, крім двох об'єктів: Дніпропетровська область, с. Українка, ТОВ "СТОВ", Дніпропетровська область, Криничанський район, с.Удачне.

В касаційній скарзі Закрите акціонерне товариство "Київстар Дж. Ес. Ем." в особі Філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем." у м. Дніпропетровську просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції повністю; рішення Господарського суду Донецької області від 14.03.2008р. в частині розірвання Договору №1 від 05.07.2006р. між Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж. Ес. Ем." і Приватним підприємством "Землі Слобожанщини", а також відмови Приватному підприємству "Землі Слобожанщини" у зустрічному позові, залишити без змін; змінити рішення Господарського суду Донецької області від 14.03.2008р. в частині розміру стягнених збитків і стягнути з Приватного підприємства "Землі Слобожанщини" на користь Філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем." у м. Дніпропетровську 24 000 грн. збитків, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: ч.1 ст. 22, ч.3 ст. 509, ст. 614, ч.1 ст. 616, ч.2 ст. 623, ст. 847 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач за первісним позовом заперечив проти касаційних вимог, зазначив про відповідність судових рішень господарських судів попередніх інстанцій нормам матеріального і процесуального права, та просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 05.07.2006р. сторони уклали договір підряду на виконання проектно-пошукових робіт, відповідно до якого відповідач зобов'язався виконати наступні роботи: складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для обслуговування базових станцій мобільного зв'язку на території Дніпропетровської області згідно таблиці 1; погодження проектів зацікавленими службами, орендодавцями, отримання погоджень орендодавців на вилучення земельних ділянок, отримання і оплата позитивних висновків землевпорядних органів, служби містобудування і архітектури, служби СЕС, служби екологічної безпеки, обласного центру охорони пам'яток історії і культури, тощо; проведення державної землевпорядної експертизи, формування і передача електронного файлу Ін 4 в ДФ Центр ДЗК; контроль за затвердженням технічної документації органом місцевого самоврядування; виготовлення проекту договору оренди земельної ділянки, підписання та реєстрація в ДЗК, по 18 об'єктам.

Пункт 1.2. договору передбачає, що замовник-позивач повинен надати виконавцю-відповідачу документи: копії свідоцтва про державну реєстрацію; копії статуту; копії довідки облстата про включення до єдиного державного реєстру.

Пункт 1.3. договору встановлює, що термін виконання робіт за договором 4 місяця після надання повної вихідної документації та передплати.

У пункті 2.2. договору передбачено здійснення Замовником оплати шляхом перерахування авансу у сумі 54 000 грн. на протязі 10 банківських днів з моменту підписання договору.

Умова щодо перерахування авансу позивачем виконана –платіжним дорученням №19354 від 11.07.2006р. позивачем було перераховано відповідачу 54 000 грн.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що зобов’язання за договором не могли бути виконані відповідачем внаслідок бездіяльності позивача, який не отримав і не надав відповідачу дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок по всім передбаченим у п.1.1 договору об’єктам. Також суд виходив з того, що доповненням до відзиву від 13.03.2008р. відповідач погодився на розірвання договору, тому підстав для покладення зобов’язань на позивача надати будь-яку документацію або виконати будь-які дії, спрямовані на продовження договірних відносин, немає.

Суд апеляційної інстанції приймаючи постанову виходив з того, що відсутні підстави вважати що відповідачем було порушено умови договору, задовольняючи зустрічний позов свою постанову мотивував тим, що обов’язок відповідача за зустрічним позовом надати конкретну, зазначену в цій постанові суду вихідну документацію, передбачено нормами права.

Особа, що подала касаційну скаргу, посилається у касаційній скарзі на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень ст. 888 ЦК України, вважаючи що завдання на проектування ним має лише затверджуватись як замовником, що, як вважає ця особа, відповідає приписам вказаної норми права.

Між тим, з такими висновками погодитись не можна з наступних підстав.

Так, згідно приписів вказаної норми права за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником (ч.1). Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (ч.2).

Таким чином завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником, але судами не встановлено що умовами договору, чи іншими обставинами передбачено що таке доручення має бути від замовника.

За вказаних обставин такі висновки особи, що подала касаційну скаргу, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вказаній нормі права.

Крім того, особа, що подала касаційну скаргу, посилається на порушення судами приписів ст. 847 п.3 ЦК України, вважаючи, що відповідач мав попередити про неможливість виконання робіт за договором саме за обставин ненадання конкретно визначеної вихідної документації.

Однак з такими доводами не можна погодитись з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 847 ЦК України підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника (п.1); про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи (п.2); про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи (п.3).

Із встановлених судами обставин справи та доводів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається що ненадання конкретно визначеної вихідної документації загрожує якості або придатності результату роботи.

Крім того, як встановлено судами, відповідно до п.1.3 договору термін виконання робіт за договором встановлено чотири місяці після надання повної вихідної документації.

Таким чином з цих підстав касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Між тим, судові рішення є незаконними та підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів частини 2 статті 651 вказаного Кодексу договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пославшись на те, що доповненням до відзиву від 13.03.2008р. відповідач погодився на розірвання договору, тому підстав для покладення зобов’язань на позивача надати будь-яку документацію або виконати будь-які дії, спрямовані на продовження договірних відносин, немає, місцевий господарський суд не дослідив відповідно до приписів ст.651 вказаного кодексу чи була це згода сторін, чи на вказану обставину зазначена особа лише послалась у своєму відзиві, а відтак не встановив, чи є такий договір розірваний за згодою сторін.

Суд апеляційної інстанції вказані обставини не перевірив.

Крім того, вирішуючи даний спір, в частині розірвання спірного договору, судам необхідно було, насамперед, з'ясувати правову природу спірних відносин та встановити наявність або відсутність підстав, передбачених частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, за якими договір може бути розірваний за умовами, визначеними у договорі.

Також, щодо вирішення спору щодо того, що саме входить до повної вихідної документації відповідно до п.1.3 договору суд касаційної інстанції виходить з наступного.

Як встановлено судами цей пункт договору встановлює, що термін виконання робіт за договором 4 місяця після надання повної вихідної документації та передплати. При цьому із цієї умови не вбачається яку саме вихідну документацію мається на увазі. Між тим, із встановлених обставин справи вбачається що сторони не дійшли згоди щодо переліку такої документації, а суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов в цій частині спору, виходив з того, що обов’язок відповідача за зустрічним позовом надати конкретну вихідну документацію, передбачено нормами права.

Про те, згідно приписів ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами) (ч.1). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (ч.2). При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (ч.3). Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (ч.4).

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Судами обох інстанції при вирішенні даного спору вказані приписи норм права не враховані, а суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір в частині обов’язку відповідача за зустрічним позовом надати конкретну вихідну документацію, на свій розсуд визначив перелік такої документації взявши за основу лише доводи позивача за зустрічним позовом, незважаючи що в цій частині, як вбачається із встановлених обставин справи, сторони не дійшли згоди щодо переліку такої документації, а вимоги сторін чи сторони про тлумачення змісту правочину, як вбачається із обставин справи, не надходило.

Судом першої інстанції вказане також не враховано.

Оскільки вирішення спору в даній справі пов’язане з дослідженням та оцінкою доказів, судові рішення, з урахуванням вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з’ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9п. 3, 111-10ч.1, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем." в особі Філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем." у м. Дніпропетровську задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2008р. та рішення Господарського суду Донецької області від 14.03.2008р. у справі №18/317пд скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.