Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

У травні 2008 року Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г. Шевченка (надалі –ПСП ім. Т.Г. Шевченка) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Шевченко" (надалі –ТОВ "СП Шевченко") про:

- визнання права власності на посіви та майбутній врожай 2007-2008 років озимої пшениці на землях Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, а саме: на полях у межах номерів земельних ділянок 102, 145-164, 195-243, 290, 303-316, загальною площею 607,55 га, місце розташування яких визначено у додатку № 1 до укладеного між сторонами у справі договору підряду від 20.08.2007 №200807;

Доповідач: Продаєвич Л.В.

- заборону відповідачу та будь-яким особам використання земельних ділянок, передачу земельних ділянок у натурі, реєстрацію договорів оренди на земельні ділянки та заборону відчуження земельних ділянок під посівами озимої пшениці на землях Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, а саме: на полях у межах номерів вищевказаних земельних ділянок.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2008 (суддя: Швед Е.Ю.) позов задоволено, визнано за ПСП ім. Т.Г. Шевченка право власності на посіви та майбутній врожай 2007–2008 років озимої пшениці на землях Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, а саме: на полях у межах номерів земельних ділянок 102, 145-164, 195-243, 290, 303-316, загальною площею 607,55 га, місце розташування яких визначено у додатку № 1 договору підряду від 20.08.2007 № 200807.

Судове рішення вмотивоване доведеністю позовних вимог.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Козіївське" (надалі –ТОВ "Козіївське"), яке просить рішення місцевого господарського суду скасувати, передати справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області, залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, –ТОВ "Козіївське", оскільки вважає, що рішення прийнято у порушення норм матеріального права та з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Скаржник стверджує, що:

позивачем не надано до матеріалів справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем здійснювались будь-які дії з "притримання" результату роботи;

позивачем неправильно обраний спосіб захисту порушеного права та неправильно визначений предмет позову;

суд першої інстанції не з'ясував суттєві для справи обставини;

сторонами у справі не надано до суду доказів того, що право власності позивача оспорюється або не визнається іншою особою;

поза увагою місцевого господарського суду залишилося питання законності набуття позивачем власності на сільськогосподарські посіви озимої пшениці.

ТОВ "Козіївське" зазначає, що між ним та позивачем укладені договори про спільний обробіток земельних ділянок; ТОВ "Козіївське", належним чином виконуючи роботи за цими договорами, здійснивши посів сільськогосподарських культур (озимої пшениці), за умовами цих договорів має право у 2008 році на збирання урожаю озимої пшениці з земельних ділянок, згідно переліку.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "СП Шевченко" просить судове рішення залишити без змін.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 10.11.2008 № 02-12/І/254 призначено колегію суддів у складі: Панова І.Ю.- головуючий, судді –Заріцька А.О., Продаєвич Л.В.

Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 27.10.2008, надіслана сторонам у справі –30.10.2008 року).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України правом касаційного оскарження прийнятих у справі судових актів наділені сторони у справі, прокурор, а також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Таке право виникає в осіб у разі, якщо рішенням суду безпосередньо розглядається і вирішується спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

ТОВ "Козіївське" не є стороною у даній справі, проте, стверджує, що оскаржуваним рішенням порушується його право на збирання сільськогосподарських культур на всій площі земельних ділянок, які вказані в укладених між ТОВ "Козіївське" та ПСП ім. Т.Г. Шевченка договорах про спільний обробіток земельних ділянок від 01.04.2007 та від 20.09.2007 року.

Як було вищезазначено, предметом позову у цій справі є визнання права власності ПСП ім. Т.Г. Шевченка на посіви та майбутній врожай 2007-2008 років озимої пшениці.

Отже, твердження скаржника щодо його права на збирання сільсько-господарських культур не має відношення до предмету спору в даній справі.

Крім того, касаційна скарга не містить жодних посилань на порушення саме оскаржуваним рішенням суб'єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів ТОВ "Козіївське", зміст касаційної скарги зводиться до аналізу наявних у справі доказів, пропонується надати перевагу певним доказам, наголошується на невідповідність висновків суду матеріалам справи, тобто скарга стосується спростування обставин справи, встановлених при прийнятті оскаржуваного судового акта.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.06.2008 №08/185 у справі №2/164-35/246.

У рішенні місцевого господарського суду відсутня згадка про ТОВ "Козіївське" як в описовій і мотивувальній, так і в резолютивній частинах судового акта. Матеріали справи не містять й інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника, тобто судом першої інстанції не ухвалювалося рішення стосовно прав та обов'язків ТОВ "Козіївське".

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що за наслідками розгляду касаційної скарги ТОВ "Козіївське" оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2008 у справі № 47/123-08 – залишити без змін.