Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника позивача А. Нестерука (дов. від 15.07.08), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Запорізької області від 12 травня 2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року у справі № 28/31/08 за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Житлосервіс" Гуляйпільської міської ради Запорізької області про стягнення 278124 грн. 73 коп.,

У березні 2008 року дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до комунального підприємства "Житлосервіс" Гуляйпільської міської ради Запорізької області про стягнення 190 860 грн. 80 коп. основного боргу, 16 558 грн. 32 коп. пені, 59 282 грн. 49 коп. індексу інфляції, 11 423 грн. 12 коп. річних з підстав неналежного виконання умов договорів від 30 грудня 2005 року № 06/05-2425 ТЕ-13 на постачання природного газу та від 28 листопада 2007 року № 14/07-2678 про переведення боргу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12 травня 2008 року (суддя О. Яцун), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року, позов задоволено в частині стягнення 190 860 грн. 80 коп. основного боргу; 5 534 грн. 96 коп. індексу інфляції; 1016 грн. 88 коп. річних; у решті позову відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить судові рішення скасувати в частині відмови у стягненні пені та частковому задоволенні суми річних та індексу інфляції з підстав порушення господарськими судами статті 231 Господарського кодексу України, статей 522, 549- 551, 625 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 30 грудня 2005 року дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальне підприємство "Теплокомунсервіс" (покупець) уклали договір № 06/05-2425 ТЕ-13 на постачання природного газу.

У подальшому сторони та комунальне підприємство "Житлосервіс" (новий боржник) уклали договір від 28 листопада 2007 року № 14/07-2678, на умовах якого комунальне підприємство "Теплокомунсервіс" за згодою кредитора перевело на нового боржника борг у розмірі 190860 грн. 80 коп., який виник у зв’язку з несплатою вартості поставленого природного газу.

За обставин невиконання комунальним підприємством "Житлосервіс" грошових зобов’язань господарські суди, встановивши в його діях склад цивільно-правової відповідальності, застосувавши до спірних відносин правила статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми основного боргу.

Водночас, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення пені та лише частково задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення інфляційних і річних, господарські суди виходили з того, що санкції договором про переведення боргу не передбачені, і оскільки цей договір діє до 31 грудня 2007 року, прострочення боржника слід відраховувати з 1 січня 2008 року.

Колегія суддів вважає такі висновки судів помилковими.

За змістом статті 520 Цивільного кодексу України переведення боргу опосередковує зміну суб’єктного складу зобов’язання, але залишає незмінним його зміст.

Вибуття боржника з договору постачання природного газу і вступ у зобов’язання нового боржника не свідчить про заміну первісного зобов’язання, яке виникло на підставі договору на постачання природного газу, новим зобов’язанням між тими ж сторонами, зокрема у частині санкцій та відповідальності за порушення грошового зобов’язання, а отже не припиняє зобов’язання за домовленістю сторін.

За обставин порушення відповідачем зобов’язання, на підставі пункту 7.2 договору від 30 грудня 2005 року № 06/05-2425 ТЕ-13, статей 230 і 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України позовні вимоги в частині стягнення 16 558 грн. 32 коп. пені підлягають задоволенню.

За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і річних.

Прострочення виконання зобов’язання виникло у лютому 2006 року і вимоги позову про стягнення 59 282 грн. 49 коп. індексу інфляції та 11 423 грн. 12 коп. річних підлягають задоволенню.

Неправильне застосування господарськими судами статей 231, 232 Господарського кодексу України, статей 522, 549- 551, 625 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України зумовлює скасування судових рішень в даній справі в частині відмови в стягненні пені та часткового задоволення стягнення індексу інфляції і річних.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12 травня 2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року у справі № 28/131/08 в частині стягнення з комунального підприємства "Житлосервіс" 5 534 грн. 96 коп. індексу інфляції, 1 016 грн. 88 коп. річних та відмови в стягненні 16 558 грн. 32 коп. пені скасувати.

Позов в цій частині задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства "Житлосервіс" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 16 558 грн. 32 коп. пені, 59 282 грн. 49 коп. індексу інфляції, 11 423 грн. 12 коп. річних, 437 грн. державного мита за подання касаційної скарги.

Видати наказ.

Доручити видати наказ господарському суду Запорізької області.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 12 травня 2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року залишити без змін.