Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

14.04.2008 р. СПД ОСОБА_1. звернулась до господарського суду Чернігівської області з позовом до СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_3. про зобов'язання передати майно в натурі.

Одночасно з позовною заявою СПД ОСОБА_1. подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила до вирішення справи по суті:

- накласти арешт на нежитлову будівлю амбулаторії, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Красилівка, вул. Щорса, буд. 31, власниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.;

- заборонити Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації здійснювати державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Красилівка, вул. Щорса, буд. 31, в тому числі шляхом внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно нових записів про об'єкти нерухомого майна, що розташовані за даною адресою, та про права власності на ці об'єкти;

- заборонити Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно змінювати, скасовувати або закривати реєстраційні записи про нежитлову будівлю амбулаторії, інші об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Красилівка, вул. Щорса, буд. 31, та про права власності на ці об'єкти.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008 р. (суддя Сидоренко А.С.) вжито заходів до забезпечення позову, а саме:

- накладено арешт на нежитлову будівлю амбулаторії, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Красилівка, вул. Щорса, буд. 31, власниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.;

- заборонено Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації здійснювати державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Красилівка, вул. Щорса, буд. 31в т.ч. шляхом внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно нових записів про об'єкти нерухомого майна, що розташовані за даною адресою, та про права власності на ці об'єкти;

- заборонено Ніжинському МБТІ змінювати, скасовувати або закривати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстраційні записи про не житлову будівлю амбулаторії, інші об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Красилівка, вул. Щорса, буд. 31, та про права власності на ці об'єкти.

Мотивуючи ухвалу, з посиланням на приписи статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості заяви позивача, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_3. оскаржили вказану ухвалу до Київського апеляційного господарського суду, який постановою від 18.06.2008 р. (судді: Григорович О.М., Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) ухвалу господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008 р. скасував, у задоволені заяви СПД ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову відмовив.

Суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що судом були порушені вимоги статті 66 Господарського процесуального кодексу України щодо наявності та обґрунтованості підстав застосування заходів до забезпечення позову, які є обов'язковою умовою їх застосування.

СПД ОСОБА_1. подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 р., а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008 р. залишити без змін.

Скаржник зазначає, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначав, що на даний час власниками будівлі амбулаторії, в якій позивачем були проведені поліпшення, є відповідачі, які мають можливість здійснити продаж будівлі, дарування або відчужити її іншим способом, що утруднить виконання судового рішення, проте, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в ухвалі суду першої інстанції не зазначено мотивів винесення такої ухвали, при цьому апеляційним судом не було враховано, що неправильне застосування норм процесуального права не може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

У відзиві на касаційну скаргу СПД ОСОБА_2, та ОСОБА_3. просили відмовити у її задоволенні, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 р. залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні відповідачів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачі є власниками нежитлової будівлі, амбулаторії за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Красилівка, вул. Щорса, буд. 31 за договором купівлі-продажу від 09.07.2004, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6413008 від 04.02.2005, та володіють земельною ділянкою загальною площею 0,1760 га, що розташована в селі Красилівка, Козелецького району Чернігівської області по вулиці Щорса № 31, на якій знаходиться нежитлова будівля з надвірними будівлями.

СПД ОСОБА_1. заявляючи позовні вимоги послалась на те, що нею, з метою організації власної підприємницької діяльності у сфері громадського харчування, за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Красилівка, вул. Щорса, буд. 31, здійснено поліпшення нежитлової будівлі, амбулаторії разом з відповідними надвірними будівлями та спорудами, а також встановлено дві альтанки площею по 11,8 кв.м. кожна, навіс площею 7,3 кв.м. та реконструйовано вбиральню площею 7,3 кв.м.

Позивач зазначала, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову стало те, що майно відповідачами було набуте за рахунок позивача без достатніх правових підстав, визначених договором або законом, а тому це майно підлягає поверненню позивачеві.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до вимог статі 67 цього кодексу позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. № 9 (va009700-06) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвала господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008 р. про вжиття заходів до забезпечення позову не містить обґрунтування в чому саме невжиття заходів до забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у цій справі, а тому висновок Київського апеляційного господарського суду стосовно того, що суд не мав достатніх підстав для припущення, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, є правомірним.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає, що оскаржувана у справі постанова Київського апеляційного господарського суду прийнята у відповідності з нормами процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 66- 67, 106, пунктом 1 статті - 111-9, статтями - 111-11, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 у справі № 18/149 господарського суду Чернігівської області залишити без змін, а касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 -без задоволення.