Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Розпорядженням №02-12.2/506 від 05.11.2008р. у зв'язку із виходом судді Ходаківської І.П. з відпустки змінено склад колегії суддів у справі №9/55 призначеної до розгляду у складі - головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В., утворено колегію суддів у постійному складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

У лютому 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Унція" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання продовженим строку дії договору оренди нежитлових приміщень №2082 від 25.03.1998р. на той самий строк і на тих самих умовах.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.03.2008р. (суддя Данко Л.С.) залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2008р. (судді Д. Новосад, О. Михалюк, Я. Юрченко) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано продовженим договір оренди нежитлових приміщень №2082 від 25.03.1998р. на тих самих умовах і на той самий строк, посилаючись на те, що позовні вимоги позивачем документально підтверджені та нормативно обґрунтовані.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 25.03.1998р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Унція" і управлінням комунального майна Львівської міської ради (правонаступником якого є управління комунальної власності) укладено договір на оренду нежитлових приміщень №2082. Пунктом 1 цього договору сторони обумовили, що орендодавець на підставі патенту №74 від 18.12.1997р., договору купівлі-продажу патенту передав, а орендар прийняв в оренду з 09.12.1997р. на термін до 09.12.2007р. нежитлове приміщення яке знаходиться за адресою м. Львів, вул. Тернопільська, 9 площею 338,4кв.м.

04.07.2007р. товариством з обмеженою відповідальністю "Унція" отримано листа від управління комунальної власності за №2302-3942, в якому з посиланням на ст. 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та ухвалу Львівської міської ради від 07.06.2007р. №897 орендарю пропонувалось переукласти договір оренди №2082 нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. Тернопільська, 9, для чого товариству з обмеженою відповідальністю "Унція" необхідно було подати у відділ адміністративних послуг відповідну заяву. 28.08.2007р. товариством з обмеженою відповідальністю "Унція" було отримано листа управління №2-11629/2302 з вимогою укласти договір на проведення оцінки з суб'єктом оціночної діяльності, а 18.09.2007р. лист за №2-11628/2302 з вимогою долучити копію договору страхування орендованих приміщень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі вищевказані вимоги управління комунальної власності товариством з обмеженою відповідальністю "Унція" були виконані, оскільки підтверджуються долученими до матеріалів справи відповідними доказами. Проте 29.11.2007р. товариство з обмеженою відповідальністю "Унція" отримало листа від управління комунальної власності за №2-11628/2302, в якому було зазначено про те, що у зв'язку з розглядом в судових інстанціях цивільної справи про приміщення за вказаною адресою управління комунальної власності не може вчиняти будь-які дії стосовно даного об'єкта оренди до остаточного рішення суду.

Згідно з п.12 договору оренди нежитлових приміщень №2082 від 25.03.1998р. відносини щодо оренди нежитлових приміщень регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Аналогічна норма міститься в ч.4 ст. 284 ГК України, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судами встановлено, щоправові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачено ст. 764 ЦК України, відповідно до якої, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що на виконання п.3 ст. 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007р., в шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду в частині розміру орендної плати по індикативних ставках, встановлених Кабінетом Міністрів України. Управління комунальної власності звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю з пропозицією переукласти договір оренди. При цьому сторонами було здійснено ряд дій, зокрема, проведено оцінку орендованого майна, орендоване майно застраховане, але сторони договору оренди №2082 не скористалися можливістю переукласти договір.

Згідно з умовами договору оренди №2082 термін дії договору встановлений до 09.12.2007р. З аналізу проведеного між сторонами листування, суди правомірно дійшли висновку, що орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не заявляв про свій намір припинити договірні стосунки.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Статтею 111-7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2008р. у справі №9/55 залишити без змін.