Вищий господарський суд України у складі :

розглянув

За участю представників сторін :

від позивача – не з'явились

від відповідача – Федоренко Д.М. (дов. №1432-МР від 31.07.08)

Генеральної прокуратури України - Івченко О.А.

Ухвалою від 22.01.08 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Болгар Н.В.) провадження у справі припинено, з посиланням на те, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах.

Постановою від 24.03.08 Дніпропетровського апеляційного господарського суду ухвала місцевого господарського суду залишена без змін.

Прокуратура Кіровоградської області в поданні просить ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, передати справу на розгляд господарського суду Кіровоградської області. Подання мотивоване неправильним застосуванням судами норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи та касаційного подання, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

21.12.07 заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області до Кіровоградської міської ради про визнання недійсним рішення №1052 від 22.08.06 "Про погашення реєстраційного посвідчення на домоволодіння по вул.Радянській, 14/11".

Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відносини у ній виникли у зв’язку з правовстановлюючими документами на об’єкт нерухомості –будівлю, розташовану за адресою: м.Кіровоград, вул.Радянська, 14/11. У позовній заяві зазначено, що згадане нерухоме майно є державною власністю, знаходилося на балансі КП "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім.В.К.Таратути" і в процесі приватизації не увійшло до його статутного фонду, а лише перебувало в нього в повному господарському віданні. Натомість оспорюване рішення Кіровоградської міської ради стало підставою для оформлення свідоцтва на право власності на вказане майно за КП "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім.В.К.Таратути". Прокуратурою Кіровоградської області в позовній заяві також зазначається, що прийняттям відповідачем оспорюваного рішення порушено права власника будівлі, яким є держава в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, що за ст. 393 Цивільного кодексу України є підставою, на думку заявника, для визнання його незаконним і скасування.

Таким чином, за предметом спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) . При цьому. Як правильно зазначив скаржник, наявність у відповідача статусу суб’єкта владних повноважень не змінює правову природу спірних цивільних правовідносин і не робить даний спір публічно-правовим.

Від справ господарської юрисдикції за участю суб’єктів господарської діяльності і суб’єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог, а тому справи за участю господарюючих суб’єктів та суб’єктів владних повноважень, що не мають ознак справ адміністративної юрисдикції, повинні розглядатись господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Оскільки зазначений спір стосується захисту прав власника будівлі, яким є держава в особі Фонду державного майна України, то відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. Тобто, власник майна вправі звернутись до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала та постанова господарських судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають скасуванню, а справа –направленню для розгляду по суті до господарського суду Кіровоградської області.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційне подання Прокуратури Кіровоградської області задовольнити.

Ухвалу від 22.01.08 господарського суду Кіровоградської області та постанову від 24.03.08 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №3/462 господарського суду Кіровоградської області скасувати, справу направити для розгляду по суті до господарського суду Кіровоградської області.