Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 04.11.2008р. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Уліцький А.М.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.06.2008р. (суддя Новікова Р.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2008 (судді Геза Т.Д. –головуючий, Волков Р.В., Діброва Г.І.), в задоволенні позовних вимог про зобов’язання відповідача виконувати умови договору оренди нежитлового приміщення та прилеглої території №1 від 22.03.1999р., а саме: передати позивачу у користування приміщення, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Професорів Богославських, 5; забезпечити позивачу вільний доступ до території та приміщень, що вказані у п.1 договору оренди №1 від 22.03.1999р.; забезпечити позивачу реальну можливість користування даними приміщеннями та прилягаючою територією; зобов’язання відповідача звільнити дані приміщення –відмовлено.

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, ст. 763, 764 ЦК України, ст. 284 ГК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Позивач та відповідач не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції. Враховуючи, що явка представників сторін обов’язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 111-7 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 22.03.1999р. між НВО "Енергосоюз" та Донецьким обласним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством протипожежних робіт добровільного пожежного товариства було укладено договір №1 оренди нежитлового приміщення та прилеглої території за адресою: м.Донецьк, вул.Професорів Богославських, 5.

За умовами п.6.3 договору цей договір є єдиним документом, регламентуючим взаємовідносини сторін щодо оренди спірних приміщень та діє 5 років, тобто до 22.03.2004р.

При цьому пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у разі згоди на продовження договору орендодавець та орендар складають письмову угоду, яка додається до цього договору, в якій вказуються нові строки початку та закінчення дії договору, розміри та строки платежів та зміни в наданих послугах та зобов'язаннях сторін. Однак, така угода між сторонами укладена не була.

03.12.2004р. між ДП "Управління з експлуатації адмінбудинків податкових органів Донецької області" та СПД Песоцьким Д.А. був укладений договір купівлі-продажу (біржовий контракт) №7/031/1 адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Донецьк-45, вул. Професорів Богославських, 5.

В свою чергу 30.12.2004р. між СПД Песоцьким Д.А. та громадянкою Тарадайко Н.А. був укладений договір купівлі-продажу адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 5.

03.06.2005р. між громадянкою Тарадайко Н.А. (продавець) та ТОВ "УКБ "Камбіо" (покупець) укладено договір купівлі-продажу адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 5.

В подальшому між ТОВ "УКБ "Камбіо" та ЗАТ "Фарлеп-Телеком-Холдинг" 29.06.2006р. укладений договір купівлі-продажу адміністративної будівлі, згідно якого відповідач набув право власності на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 5, загальною площею 1776,6м2, яка складається з літ.А-4 адміністративної будівлі шлакоблочної, загальною площею 1512,4м2, та літ. Б-1 гаражного боксу шлакоблочного, загальною площею 264,2м2.

Факт передачі приміщення в оренду підтверджено актом від 15.08.2006р. прийому-передачі адміністративної будівлі.

Таким чином, на час вирішення спору в судах власником будівлі, в якій розташовані спірні приміщення, є відповідач –ЗАТ "Фарлеп-Телеком-Холдинг".

27.02.2006р. Державною виконавчою службою в Ленінському районі м. Донецьк, на підставі рішення господарського суду Донецької області від 06.12.2005р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2006р. у справі №40/356пн, позивач був виселений з приміщення, яке він займав за договором оренди №1 від 22.03.1999р.

НВО "Енергосоюз", вважаючи, що його права, як орендаря нежилого приміщення та прилеглої території за договором №1 від 22.03.1999р., порушені, 22.04.2008р. звернулось до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача виконувати умови договору оренди нежитлового приміщення та прилеглої території №1 від 22.03.1999р.

Суди, розглядаючи спір, прийняли до уваги, що господарським судом Донецької області розглядалась справа №40/356пн за позовом ТОВ "УКБ "Камбіо" до НВО "Енергосоюз" про усунення перешкод в користуванні майном та зустрічним позовом НВО "Енергосоюз" до ТОВ "Універсальний комерційний банк "Камбіо" і ЗАТ "Фарлеп-Телеком-Холдинг" про усунення перешкод з боку позивача у здійсненні ним господарської діяльності, за результатами розгляду якої позивача було виселено із спірного приміщення на підставі наказу суду від 23.01.2006р.

В подальшому після нового розгляду даної справи провадження за позовом ТОВ "УКБ "Камбіо" було припинено, та зобов'язано здійснити поворот виконання рішення.

При цьому суди попередніх інстанцій встановили, що при розгляді справи №40/356пн зроблено висновок, що НВО "Енергосоюз" та Донецьке обласне спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України, з яким позивач уклав договір оренди №1 від 22.03.1999р., фактично виконували зазначений договір після закінчення строку його дії - 22.03.2004р., встановленого п.6.3. договору.

Відтак, суди цілком правильно застосували до спірних правовідносин приписи ч.2 ст. 763 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

Як встановили суди попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи, відповідач, як власник майна розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 5, листом №03-07/03 від 07.03.2008р. повідомив позивача про припинення дії договору оренди №1 від 22.03.1999р. Цей лист був отриманий позивачем 14.03.2008р.

Таким чином, суди дійшли висновку щодо відсутності на момент прийняття рішення у справі №33/82пн правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання власника майна - ЗАТ "Фарлеп-Телеком-Холдинг" виконувати обов'язки за договором оренди №1 від 22.03.1999р., оскільки строк дії договору оренди закінчився.

Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Що стосується доводів, викладених позивачем в касаційній скарзі, то вони зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2008 року у справі №33/82пн залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.