ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05 листопада 2008 р.
|
№ 15/202
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
|
|
розглянувши матеріали касаційного подання
|
Заступника прокурора Львівської області
|
|
на постанову
|
Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2007
|
|
у справі
|
господарського суду Львівської області
|
|
за позовом
|
Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Львівського обласного управління ВАТ "Ощадбанк"
|
|
до
|
Міністерства внутрішніх справ України в особі УМВСУ у Львівській області
|
|
про
|
звільнення орендованого приміщення
|
в судовому засіданні взяли участь представники:
|
від позивача:
|
Баран Я.В.-дов. від 24.03.2008 ВКІ № 375464
|
|
від відповідача:
|
Здинянчин Р.Т.-дов. № 07/2008 від 21.02.2008
|
|
від Генеральної прокуратури:
|
не з?явилися
|
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 30.08.2007 позовні вимоги задоволено.
Зобов?язано УМВС у Львівській області звільнити приміщення –частину будинку, площею 1049,3 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців,9 та повернути його Львівському обласному управлінню ВАТ "Ощадбанк" за актом приймання - передачі.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2007 рішення від 30.08.2007 господарського суду Львівської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що строк дії договору оренди, укладеного 28.11.2003 ВАТ "Державний ощадний банк" в особі Львівського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" та УМВСУ у Львівській області сплив 28.11.2006, однак, відповідач в порушення ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна України" та п.2.4 договору, не виконав свого зобов?язання щодо повернення орендованого майна.
Не погоджуючись з судовими рішеннями заступник прокурора Львівської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням і просить їх скасувати, посилаючись на те, що господарськими судами порушені норми процесуального права, зокрема не встановлено, чи отримано позивачем під час укладення 28.11.2003 договору оренди частини будинку по вул. Січових Стрільців, 9, дозвіл на оренду відповідних органів.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційне подання задовольнити.
Господарським судом встановлено, що 28.11.2003 ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Львівського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" та УМВС у Львівській області уклали договір оренди частини будинку, площею 1049,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців,9.
Пунктом 10.1 договору, сторони обумовили строк дії договору три роки з 28.11.2003 до 28.11.2006.
Відповідно ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук;
- підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.
Однак, в господарському суді під час розгляду справи не було предметом дослідження те, хто є власником будівлі, частина якого передана в оренду, а також господарським судом не встановлено, чи отримував позивач під час укладення договору оренди на частину будинку по вул. Січових Стрілців,9 дозвіл відповідних органів при його необхідності.
Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.3 ст. 111-9 - ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційне подання задовольнити.
Постанову від 12.11.2007 Львівського апеляційного господарського суду та рішення від 30.08.2007 господарського суду Львівської області зі справи № 15/202 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко