Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Бєлікова О.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Интерпак"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2008р.

у справі № 8/10 Господарського суду Донецької області

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Интерпак"

про стягнення заборгованості у розмірі 541073,16 грн.,

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Интерпак" про стягнення заборгованості у розмірі 541073,16 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.03.2008р. (суддя А.С.Ємельянов), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2008р. (судді: Р.В.Волков, М.Д.Запорощенко, Г.Я.Старовойтова), позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Интерпак" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі у розмірі 541073,16 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 5410,73 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Интерпак" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2008р. та визнати договір оренди майна від 01.11.2006р. недійсним. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Интерпак" мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Интерпак" не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

01.11.2006р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди № 1/04-06.

Відповідно до умов договору № 1/04-06 від 01.11.2006р. та додатку №1 до нього позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування будівлю АЗС (літера А-1), будівлю диспетчерської (літера Б-1), будівлю боксу для ремонту автомобілів (літера В-2), будівлю гаражу (літера Г-1), будівлю котельні (літера Д-1), будівлю КПП (літера Е-1), будівлю гаражу (літера Ж-2), будівлю складу (літера И-1), будівлю автопавільйону (літера К-1), будівлю прибиральні (літера З), будівлю сараю (літера Л), огородження №1-4, покриття площею 6816,8 кв.м, будівлю столярного цеху (літера А-1), які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, 1а.

За актом приймання-передачі від 01.11.2006р. позивач передав в оренду відповідачу вказані вище об'єкти.

Пунктом 2.3.6 договору № 1/04-06 від 01.11.2006р. встановлений обов'язок відповідача вносити орендні платежі в порядку, передбаченому вказаним договором.

Відповідно до розділу 3 договору № 1/04-06 від 01.11.2006р. загальний розмір орендної плати в місяць складає 45089,43 грн. До зазначеної суми входить вартість всіх об'єктів згідно з додатком №1 до договору за винятком витрат на електроенергію та опалення.

Згідно з п.3.4 та 3.5 договору оренди від 01.11.2006р. перший платіж складає суму у розмірі орендної плати за один місяць та вноситься авансовим платежем на протязі п'яти банківських днів після підписання зазначеного договору. Після спливу першого місяця орендар вносить оренду плату у розмірі 45089,43 грн. кожен місяць, не пізніше п'ятого числа поточного місяця.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Господарським судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, відповідно до наданого позивачем розрахунку, за період з листопада 2006р. по жовтень 2007р. заборгованість відповідача перед ним по орендній платі становить 541073,16 грн.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду першої інстанції та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 541073,16 грн.

Також слід зауважити, що вимоги касаційної скарги щодо визнати договору оренди майна від 01.11.2006р. недійсним не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 111-7 ГПК України у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2008р. у справі № 8/10 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Интерпак" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2008р. у справі № 8/10 - без змін.