2/13пн Про визнання права власності на будівлю - 05.11.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в містіКиєві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамниця №44 "Урожай" на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 12серпня 2008року у справі №2/13пн(10/74пн) Господарського суду Луганської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамниця №44 "Урожай", м.Луганськ, до Луганської міської ради, м.Луганськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Дочірнього підприємства "Центральний ринок м.Луганська" Луганської обласної спілки споживчих товариств, м.Луганськ, про визнання права власності,

за участю представників сторін:

позивача –не з'явилися;

відповідача –не з'явилися;

У березні 2007року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамниця №44 "Урожай" пред’явив у господарському суді позов до відповідача –Міського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності.

Вказував, що на підставі договору купівлі-продажу від 9грудня 1996року Дочірнє підприємство "Магазин №44" ВАТ "Урожай", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамниця №44 "Урожай", набуло право власності на основну будівлю магазину, загальною площею 215,3кв.м., розташованої за адресою: м.Луганськ, вул. Челюскінців, 1.

Посилаючись на ту обставину, що в процесі господарської діяльності проведено перепланування основної будівлі нерухомості, шляхом збільшення розміру прибудови та побудови нової, позивач просив визнати за ним право власності на нерухоме майно, загальною площею 319,3кв.м. розташованої по вул. Челюскінців, 1-р. у м.Луганську.

Спір судами розглядався неодноразово.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 3 червня 2008року (колегія суддів у складі: Седляр О.О. –головуючого, ПономаренкоЄ.Ю., Яресько Б.В.) позов задоволено частково.

Постановлено визнати за ТОВ "Крамниця №44 "Урожай" право власності на об'єкт нерухомості, який складається з основної частини нерухомості літ. А-1, А (2)-1 із прибудовою літ. А (1)-1, загальною площею 279,8 кв.м., розташованої по вул. Челюскінців, 1-р у м.Луганську.

Рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог мотивоване посиланнями на ту обставину, що право власності на основну споруду магазину літ.А-1, А (2)-1 із прибудовою літ.А (1)-1, загальною площею 279,8кв.м. позивач набув на підставі договорів купівлі-продажу від 9грудня 1996року та від 4січня 1999року, а тому відповідно до ст.ст. 328, 377, 392 Цивільного кодексу України він має право на визнання за ним права власності на спірне майно.

В частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання за ТОВ"Крамниця №44 "Урожай" права власності на приміщення прибудови (літ.А(3)-1) рішення мотивоване тим, що позивач всупереч вимогам ч.2 ст. 331 ЦК України не набув право власності на новостворене майно, в зв’язку з чим підстав для визнання за ним права власності на вказане приміщення відсутні.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 12серпня 2008 року (колегія суддів у складі: Баннової Т.М. –головуючого, ПарамоновоїТ.Ф., Семендяєвої І.В.) рішення суду скасовано частково. У задоволені позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що право власності ТОВ "Крамниця №44 "Урожай" на вказане нерухоме майно зареєстроване за позивачем у встановленому порядку "Бюро технічної інвентаризації" про що свідчить довідка від 17квітня 2006 року №515, а тому позовні вимоги про визнання за ним права власності на спірне майно задоволенню не підлягають.

У касаційній скарзі ТОВ "Крамниця №44 "Урожай", посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, а саме: ст. 80 ГПК України, –просить скасувати постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволення з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи Дочірнє підприємство "Магазин №44" ВАТ "Урожай", правонаступником якого є ТОВ"Крамниця №44 "Урожай", на підставі договору купівлі-продажу від 9грудня 1996року набуло право власності на основну будівлю магазину, загальною площею 215,3кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул. Челюскінців, 1 (в подальшому адресу змінено на: м.Луганськ, вул. Челюскінців, 1-р).

У процесі господарської діяльності в 2006 році позивачем проведено роботи по улаштуванню та будівлі прибудови (літ. А(3)-1) про що складено акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт формиКБ-3.

Звертаючись до Міського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" про проведення за ним реєстрації цілого об'єкту нерухомості, який після перепланування основної будівлі нерухомості складається із основної будівлі магазину літ. А-1, А(2)-1 із прибудовами літ. А(1)-1, літ. А(3)-1, загальною площею 319,3 кв.м., розташованої за адресою: м.Луганськ, вул. Челюскінців, 1-р, позивачу було відмовлену, у зв'язку з відсутністю дозволяючих документів на будівництво прибудови літ.А(3)-1.

Задовольняючи вимоги позивача про визнання за ТОВ "Крамниця №44 "Урожай" право власності на основну споруду магазину з прибудовою, загальною площею 215,3кв.м. на плані літ.А-1, літ.А (1)-1 місцевий господарський суд виходив з того, що позивач набув право власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу від 9грудня 1996року, який у встановленому порядку оскарженим не був. Спірні приміщення зареєстровано БТІ, як об'єкт нерухомості про, що видано реєстраційне посвідчення від 10грудня 2006 року.

Суд першої інстанції виходив також із того, що право власності на будівлю магазину площею 83,3кв.м. літ.А(2)-1 набуте позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 4січня 1999року, що встановлено рішенням Господарського суду Луганської області від 15квітня 2004 року №5/85пн.

Відповідно до ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Розглядаючи справу в апеляційному провадженні, апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомості на підставі ст. 328 ЦК України та відмову у задоволені позову, оскільки вважав, що право позивача на спірне майно відповідачем не порушене, у зв'язку з тим, що право власності позивача на вказане нерухоме майно вже зареєстровано за ним у встановленому порядку та оскарженим не було.

Залишаючи без змін рішення місцевого суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання права власності за ТОВ"Крамниця №44 "Урожай" на приміщення прибудови (літ.А(3)-1), суд апеляційної інстанції виходив з того, що останнє ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог п.3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо визнання права власності за ТОВ"Крамниця №44 "Урожай" на приміщення прибудови (літ.А(3)-1) місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено, що земельна ділянка, на якій розташована прибудова (літ.А(3)-1), була орендована ним або надана йому у встановленому законом порядку, окрім того відсутні докази введення її в експлуатацію.

Рішення місцевого та апеляційного господарських судів обґрунтувані також посиланням на ч.2 ст. 331 ЦК України відповідно до якої право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що право власності позивача на основну споруду магазину літ.А-1, А (2)-1 із прибудовами літ. А(1)-1, літ. А(3)-1 відповідачем не оспорювались та не порушувались, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання права власності на приміщення за Товариством.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування постанови Луганського апеляційного господарського суду від 12серпня 2008року.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.