ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05 листопада 2008 р.
|
№ 2-7/1158-08
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого суддів:
|
Н. Дунаєвської, І. Воліка (доповідача), М. Михайлюка,
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні
|
касаційне подання
|
Заступника прокурора Автономної Республіки Крим
|
|
на постанову
|
від 22.05.2008
|
Севастопольського апеляційного господарського суду
|
за позовом
|
OSTCHEM Germany GmbH (товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТХЕМ Німеччина")
|
|
до
|
Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Кримський титан"
|
|
за участю
|
Прокурора Автономної Республіки Крим
|
|
про
|
визнання недійсним рішення загальних зборів
|
В судове засідання з’явились представники сторін:
позивача не з’явились;
відповідача не з’явились;
Прокуратури Савицька О.В. (посв. № 231 від 20.07.2005);
ВСТАНОВИВ:
У січні 2008 року OSTCHEM Germany GmbH звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ЗАТ "Кримський титан" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зорів акціонерів ЗАТ "Кримський титан" від 25.07.2006 з питання № 12 порядку денного, оформленого протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів про внесення змін у склад Наглядової ради товариства, а саме: про введення до складу Наглядової ради ЗАТ "Кримський титан" представників акціонерів від ДАК "Титан" Петрова В.М., Черненка А.О., Хіля С.В.; від Першої інвестиційної компанії з обмеженою відповідальністю "RSJ" –Ніканорова О.Б., Вінокурова С.О., Акімен- ка А.В. та затвердження Наглядової ради у складі Голови Наглядової ради –Петрова В.М., членів Наглядової ради –Трипольського О.В., Хіля С.В., Чернен- ка А.О., Ніканорова О.Б., Вінокурова С.О., Акіменка А.В.
Також, позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову у спосіб заборонити Наглядовій раді ЗАТ "Кримський титан" та її членам, а саме: голові Наглядової ради –Петрову В.М., членам Наглядової ради –Трипольському О.В., Хілю С.В., Черненку А.О., Ніканорову О.Б., Вінокурову С.О., АкіменкуА.В. скликати та проводити засідання Наглядової ради, голосувати, в тому числі заочно, та приймати рішення з будь-яких питань до набрання чинності рішення суду по даній справі.
Доповідач: Волік І.М.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2008 у справі № 2-7/1158-2008 (суддя: Дворний І.І.) заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено; заборонено Наглядовій раді ЗАТ "Кримський титан" та її членам, а саме: голові Наглядової ради – Петрову В.М., членам Наглядової ради –Трипольському О.В., Хілю С.В., Черненку А.О., Ніканоро- ву О.Б., Вінокурову С.О., АкіменкуА.В. скликати та проводити засідання Наглядової ради, голосувати, в тому числі заочно, та приймати рішення з будь-яких питань до набрання чинності рішенням суду по даній справі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.05.2008 (колегія суддів: головуючий –Волков К.В., судді –Латинін О.А., Черткова І.В.) ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2008 у справі № 2-7/1158-2008 залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.05.2008 скасувати. В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що господарськими судами порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових актів.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, предметом даного спору є визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Кримський титан" від 25.07.2006 з питання № 12 порядку денного, що відображене у протоколі № 1 позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Кримський титан", в частині введення до складу Наглядової ради ЗАТ "Кримський титан" представників акціонерів від ДАК "Титан" - Петрова В.М., Черненка А.О., Хіля С.В.; від Першої інвестиційної компанії з обмеженою відповідальністю "RSJ" –Ніканорова О.Б., Вінокурова С.О., Акіменка А.В. та затвердження Наглядової ради у складі Голови Наглядової ради –Петрова В.М., членів Наглядової ради –Трипольського О.В., Хіля С.В., Чернен- ка А.О., Ніканорова О.Б., Вінокурова С.О., Акіменка А.В.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач у справі є акціонером ЗАТ "Кримський Титан", а новообрана Наглядова рада маючи повноваження на представлення інтересів акціонерів у період між проведенням загальних зборів у межах компетенції, визначеної статутом та здійснюючи контроль і регулювання діяльність виконавчого орган, до вирішення спору по суті своїми діями, може призвести до порушення майнових прав та інтересів позивача, на відновлення яких необхідно буде використовувати способи цивільно-правового захисту.
Однак, з таким висновком господарських судів попередніх інстанцій не можна погодитися виходячи з на наступного.
Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам, про що зазначено в абзаці 1 п. 4 Пленуму Верховного Суду України № (va009700-06)
9 (va009700-06)
від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".
З огляду на викладене, попередні судові інстанції задовольняючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, не навели його належного правового обґрунтування щодо ускладнення або неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позову і не врахували наступного.
Так, приписами ст. 67 ГПК України встановлено, що забезпечуючи позов, суд зобов’язаний точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам.
Якщо у господарського суду є підстави вважати, що діями виконавчого або іншого органу товариства, може бути погіршено фінансовий стан господарського товариства або доведено його до стійкої неплатоспроможності, суд вправі забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії лише товариству, як юридичній особі, а не його органам. Виходячи з цього, господарські суди попередніх інстанцій не вправі були забороняти посадовим особам (представницькому органу) виконувати його посадові обов’язки і вчиняти дії від імені товариства, оскільки вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
При цьому, виходячи з імовірності задоволення позову та визнання недійсним рішення загальних зборів не встановлюється обов’язок відповідача вчиняти будь-які дії. Таким чином, вжиті місцевим судом заходи забезпечення позову взагалі не перебувають у необхідному зв’язку із позовними вимогами, їх предметом.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно дотримуватись визначених господарсько-процесуальним законодавством підстав та умов забезпечення позову. Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, попередніми судовими інстанціями при вирішенні питання про забезпечення позову не надано належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог; імовірності ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів та запобігання порушенню у зв’язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суд України дійшла висновку, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2008 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.05.2008 суперечать приписам процесуального закону, і тому підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі господарському суду першої інстанції для розгляду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.05.2008 та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2008 у справі № 2-7/1158-2008 скасувати.
Справу передати для розгляду господарському суду Автономної Республіки Крим.
|
Головуючий, суддя Н. Дунаєвська
Судді : І. Волік
М. Михайлюк
|
|