Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Палій І.Д., Мельник М.П.

від відповідача: не з’явився

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2008р.

у справі № 3/129 Господарського суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ"

до Суворовського відділу державної виконавчої служби Херсонського міського управління юстиції

до Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області

до Державного казначейства України

про стягнення 497342,56 грн.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Суворовського відділу державної виконавчої служби Херсонського міського управління юстиції та Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про стягнення 497342,56 грн. шкоди.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.02.2008р. порушено провадження у справі № 14/90-08, залучено до участі у справі в якості відповідача Державне казначейством України та направлено дану справу за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.02.2008р. справу Господарського суду Херсонської області № 14/90-08 прийнято до провадження, присвоєно номер № 3/129 та призначено до розгляду.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.04.2008р. (суддя В.В.Сівакова), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2008р. (судді: О.О.Євсіков, О.В.Вербицька, Л.Л.Гарник), в задоволенні позовних відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

На підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 30.05.2006р. у справі № 14/148-06, котре набрало законної сили 25.10.2006р., був виданий наказ від 20.11.2006р., на підставі якого ПВКФ "Крона" було зобов’язано сплатити позивачу ТОВ "АНДІ" борг у сумі 497342,56 грн. Даний наказ був пред’явлений позивачем до виконання в Суворовський відділ державної виконавчої служби Херсонського міського управління юстиції .

15.12.2006р. державним виконавцем Мазановичем В.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, а постанова про арешт всього майна боржника була винесена 07.02.2007р.

Вважаючи, що внаслідок бездіяльності державних виконавців в період з 22.01.2007р. до 07.02.2007р. боржник у справі № 14/148-06 відчужив майно, на яке могло бути звернене стягнення, позивач звернувся з позовом про стягнення 497342,56 грн. шкоди.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, відповідачі є органами державної влади, які відповідно до законів України здійснюють виконання судових рішень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 ЦК України, згідно ч.ч. 1, 2, 4 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що в повному обсязі відшкодовується майнова шкода, що завдана майну та особистим немайновим правам. Як випливає з припису даної правової норми, для застосування відповідальності за завдану майнову шкоду, необхідною є встановлення наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Правила щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади встановлені ст. 1173 ЦК України, згідно якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. За умовами даного делікту відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи, що відповідачі є суб’єктами, що здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, то факт щодо незаконності дій чи бездіяльності даних органів вирішується в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, для застосування відповідальності за завдану шкоду необхідно встановити шкідливий результат незаконної поведінки відповідної особи, яким є втрата або пошкодження майна, що належало потерпілому або втрата особистих немайнових прав потерпілого.

Проте, із встановлених господарським судом обставин не випливає, що майно, яке належить позивачу, було втрачено або пошкоджено відповідачами, не посилається на дані обставини і позивач.

За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2008р. у справі № 3/129 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2008р. у справі № 3/129 - без змін.