Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської районної державної адміністрації (Територіальний центр) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до ВАТ "Крименерго" про визнання недійсним акту про порушення Правил користування електричною енергією № 100124 від 21.09.2007.

Територіальний центр зазначає, що порушень Правил користування електричною енергією з його боку допущено не було, оскільки ним регулярно проводилася оплата за спожиту енергію за Договором від 14.01.2004, укладеним з Луганською сільською радою Джанкойского району АР Крим. ВАТ "Крименерго" повинно було вжити всіх залежних від нього заходів до укладення з Територіальним центром належного Договору користування електричною енергією відповідно до вимог та положень Правил користування електричною енергією.

Заявою про зміну позовних вимог Територіальний центр просив господарський суд Автономної Республіки Крим визнати недійсним акт № 100124 від 21.09.2007 про порушення Правил користування електричною енергією та протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 18.10.2007 № 1864.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2008 у справі № 2-25/2539-2008 (суддя Копилова О.Ю.) позов задоволено частково; визнано недійсним протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричного енергією від 18.10.2007 № 1864; в решті позову відмовлено.

Протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, відповідно до якого Луганській сільській раді Джанкойского району АР Крим був виставлений рахунок на оплату вартості споживаної Територіальним центром електричної енергії, в даному випадку складений безпідставно та необґрунтовано, враховуючи, що між ВАТ "Крименерго" та Територіальним центром договору на постачання електричної енергії не укладено.

Місцевий господарський суд зазначає, що акт про порушення Правил користування електричною енергією, на підставі якого був складений вищезазначений протокол, не є документом ненормативного характеру та лише фіксує факт порушення споживачем Правил користування електричною енергією, а тому підстави визнання такого акту недійсним відсутні.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2008 у справі № 2-25/2539-2008 (колегія суддів: головуючий Борисова Ю.В., судді Гоголь Ю.М., Черткова І.В.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2008 залишено без змін.

У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі ВАТ "Крименерго" просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2008 у справі № 2-25/2539-2008 і прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.

В обґрунтування касаційної скарги ВАТ "Крименерго" посилається на порушення та неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 12, 43, 80 ГПК України, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, п.п. 3.3, 6.40-6.43 Правил користування електричною енергією.

ВАТ "Крименерго" посилається на те, що позовні вимоги Територіального центру не підлягають розгляду в господарських судах України, у зв’язку з чим провадження у справі має бути припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

ВАТ "Крименерго" зазначає про те, що акт про порушення Правил користування електричною енергією і протокол, яким оформлено рішення комісії, по своїх ознаках не відносяться до актів господарських товариств, які відповідно до чинного законодавства і статутних документів мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин, оскільки вказаний акт і протокол є фіксацією порушення, яке було виявлене при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією, а отже вказані акти лише можуть бути використані як докази у разі звернення постачальника електроенергії до суду про стягнення суми і підлягають оцінці останнім відповідно до вимог ст. 43 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу Територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської районної державної адміністрації просить залишити постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2008 у справі № 2-25/2539-2008 без змін, а касаційну скаргу ВАТ "Крименерго" –без задоволення.

Вищим господарський судом України ухвалою від 02.10.2008 у справі №2-25/2539-2008 порушено касаційне провадження.

Сторони процесуальним правом участі їх повноважних представників в судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.

Заслухавши суддю-доповідача, з дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що у зв'язку із порушенням Територіальним центром Правил користування електричною енергією представниками ВАТ "Крименерго" був складений і підписаний акт № 100124 від 21.09.2007 Про порушення Правил користування електричного енергією для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

18.10.2007 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричного енергією та на підставі вказаного акту складено протокол № 1864.

Стосовно позовної вимоги Територіального центру про визнання недійсним акту про порушення Правил користування електричною енергією № 100124 від 21.09.2007 господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки зазначений акт не є документом ненормативного характеру і має ознаки внутрішнього документу щодо обліку та встановлення факту порушення споживачем Правил користування електричною енергією.

При цьому, враховуючи приписи пункту 6.42 Правил користування електричною енергією, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним протоколу засідання комісії ВАТ "Крименерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 18.10.2007 № 1864 є правомірними, враховуючи також, що між ВАТ "Крименерго" та Територіальним центром договору на постачання електричної енергії укладено не було, а тому нарахування оплати вартості спожитої Територіальним центром електричної енергії відповідно до вказаного протоколу безпідставне та необґрунтоване.

Розглянувши справу у касаційному порядку, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що не всі висновки судів попередніх інстанцій є вірними.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарській суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб’єктів.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорювані акт про порушення Правил користування електричною енергією № 100124 від 21.09.2007 та протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 18.10.2007 № 1864 не є актами державного чи іншого органу, не носять характеру обов’язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 6.2 Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатом перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК, а у разі помилкового прийняття позову –припинити провадження у справі за пунктом 1 статті 80 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на наступне.

Захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом способом, визначеним ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, за якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Частина 2 ст. 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Оскаржувані акт про порушення Правил користування електричною енергією № 100124 від 21.09.2007, на підставі якого комісією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією прийнято протокол від 18.10.2007 № 1864, за своїми ознаками до таких актів не відносяться.

В переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права, як визнання акту, складеного за результатом перевірки, а також протоколу засідання комісії з розгляду зазначеного акту недійсними, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарський суд касаційної інстанції, враховуючи вищевикладені обставини у справі та норми процесуального, господарського та цивільного законодавства України, дійшов висновку, що даний спір не може бути предметом розгляду в господарському суді.

Обраний Територіальним центром спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачено, не відповідає та не випливає з положень цивільного та господарського законодавства України, зокрема, ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про помилковість прийнятих господарськими судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень.

У відповідності з п. 2 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на вищенаведені встановлені попередніми судовими інстанціями обставини у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з доводами касаційної скарги ВАТ "Крименерго" і вважає її такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене і з урахуванням повноважень касаційної інстанції, встановлених пунктом 2 ст. 111-9 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського у справі підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про припинення провадження у справі.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ВАТ "Крименерго" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2008 у справі № 2-25/2539-2008 скасувати.

Провадження у справі № 2-25/2539-2008 припинити.