Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Виконавчий комітет Феодосійської міськради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ради садівницьких товариств масиву "Степний" про виселення з нежитлового приміщення площею 31 кв.м. по вул. Галерейна, 18 у м. Феодосія.

27.05.2008 року позивач уточнив позовні вимоги про зобов'язання орендаря - Раду садівницьких товариств масиву "Степний" звільнити орендоване приміщення та повернути орендодавцю орендоване майно - нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Феодосія, вул.. Галерейна, площею 31 кв.м. в належному стані, не гіршому, ніж на умовах, вказаних в договорі оренди, а також про зобов'язання Раду садівницьких товариств масиву "Степний" повернення предмету договору оренди оформити актом прийому - передачі та підписати його.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008 позов задоволено.

Зобов'язано Раду садівницьких товариств масиву "Степний" звільнити орендоване приміщення площею 31 кв.м., що знаходиться по вул. Галерейна, 18 у м. Феодосії та повернути його Виконавчому комітету Феодосійській міській ради в належному стані, не гіршому, ніж на умовах, вказаних в договорі оренди № 22 від 26.08.1999 року шляхом оформлення акту приймання -передачі.

За апеляційною скаргою Суспільної організації "Рада садівницьких товариств масиву "Степовий" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2008 року залишено без змін.

Суспільна організація "Рада садівницьких товариств масиву "Степовий" звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2008 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скаржник посилається на те, що судами неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи. Висновки, викладені в рішенні місцевого суду не відповідають обставинам справи.

Також на думку скаржника судами порушені приписи статті 193 Господарського кодексу України.

Заслухавши суддю –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та ухвалі у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 26.08.1999 року між виконавчим комітетом Феодосійської міської ради (орендодавець) та Радою садівницьких товариств масиву "Степний" (орендатор) був укладений договір оренди нежилого приміщення загальною площею 31кв.м., розташованого по вул. Галерейна, 18 у м. Феодосія, яке згідно умов договору на підставі акту прийому - передачі позивач передав відповідачеві.

Пунктом 9.1 договору строк дії договору був встановлений до 26.08.2000 року, але після закінчення цього строку термін дії договору неодноразово продовжувався.

Додатковою угодою до договору оренди № 22 від 26.08.1999 року сторонами був продовжений термін дії договору оренди з 28.08.2006 року до 28.07.2007 року.

Пунктом 9.6 договору також встановлено, що після спливу строку оренди договір припиняє чинність у разі письмової заяви про це однієї із сторін за 30 днів до його припинення.

Судами встановлено, що позивач листами від 15.05.2007 року № 02-30-2638, від 16.06.2007 року № 02-30-3583, від 07.08.2007 року № 01-8/612, від 28.08.2007 року № 01-8/612 повідомляв відповідача про відмову в продовженні строку дії договору та необхідність звільнення приміщень, для використання за власними потребами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що строк дії договору оренди сплинув 28.07.2007 року. Позивач у встановленому порядку сповістив відповідача про припинення дії договору оренди та повернення орендованого комунального майна. Проте відповідач, у порушення умов договору та норм діючого законодавства, орендоване приміщення не звільнив та не передав його виконавчому комітету Феодосійської міської ради за актом прийому -передачі.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди як першої так і апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині звільнення орендованого приміщення.

В частині, що стосується стану приміщення, не гіршому, ніж на умовах, вказаних в договорі та складання акта прийому-передачі, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.

Акт приймання-передачі це документ первинного бухгалтерського обліку, що засвідчує факт переміщення певних матеріальних цінностей та застосовується у господарській діяльності, в той час як передача стягувачеві речей, зазначених у виконавчому документі здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Що ж стосується стану приміщення, то це не було предметом спору, а тому не підлягало вирішенню судом.

За таких обставин рішення та постанова у даній справі підлягають зміні шляхом виключення з резолютивної частини рішення слів: "в належному стані, не гіршому, ніж на умовах, вказаних в договорі оренди №22 від 26.08.1999 року шляхом оформлення акта прийому-передачі".

Твердження заявника, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 5 статті 111-9, статтею 111-11, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення від 27.05.2008 року господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову 01.07.2008 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-3/3292-2008 змінити, виключивши з резолютивної частини рішення слова: "в належному стані, не гіршому, ніж на умовах, вказаних в договорі оренди №22 від 26.08.1999 року шляхом оформлення акта прийому-передачі".

В решті рішення від 27.05.2008 року господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову 01.07.2008 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-3/3292-2008 залишити без змін, а касаційну скаргу Суспільної організації "Рада садівницьких товариств масиву "Степовий" - без задоволення.

Видачу наказу у відповідності із даною постановою доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.