Колегія суддів Верховного Суду України у складі:

головуючого                        Барбари В.П.,

суддів:          Колесника П.І., Черногуза Ф.Ф.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ізумруд" на постанову Вищого господарського суду України від 12 квітня 2007 року у справі №5/250-14/135 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ізумруд" до приватної агропромислової фірми "Воля", треті особи: управління сільського господарства та продовольства Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області, Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області, Лохвицький районний відділ земельних ресурсів Полтавської області, агропромислове підприємство "Дар", товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра", Білогорільська сільська рада Лохвицького району Полтавської області, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 - про спонукання до виконання певних дій та стягнення заборгованості,

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Полтавської області від 17 травня 2006 року позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 31 720 грн. 00 коп. основного боргу, штраф у розмірі 57 889 грн. 00 коп., 377 грн. 47 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У частині стягнення пені в сумі 6 027 грн. 00 коп. провадження у справі припинено. Крім того, стягнуто з позивача в доход державного бюджету 518 грн. 62 коп.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано щодо задоволених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким позивачу відмовлено у стягненні 24 570 грн. 00 коп. основного боргу та 51 862 грн. 00 коп. штрафу, у частині стягнення 7 150 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі припинено. У решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Оскаржуваною постановою Вищого господарського суду України постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 12 квітня 2007 року з підстав її невідповідності положенням Конституції України (254к/96-ВР) та рішенням Верховного Суду України, різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах, порушення судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, судді не надали згоди на порушення Верховним Судом України касаційного провадження у даній справі.

Керуючись статтями - 111-15, - 111-17 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Відмовити в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України (rs590517) від 12 квітня 2007 року у даній справі.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.