Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу спілки громадських організацій "Тендерна палата України", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2007

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2008

зі справи № 33/173

за позовом спілки громадських організацій "Тендерна палата України" (далі –Спілка)

до колективного підприємства редакції газети "Голос України", м. Київ,

державного підприємства редакції газети "Урядовий кур'єр", м. Київ,

Головного державного об'єднання правової інформації Міністерства юстиції України, м. Київ,

державного підприємства –видавництва Верховної Ради України (Парламентського видавництва), м. Київ,

державного видавництва "Преса України" Державного управління справами, м. Київ,

про припинення дій, що порушують право,

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився,

колективного підприємства редакції газети "Голос України" –не з’явився,

державного підприємства редакції газети "Урядовий кур'єр" –не з’явився,

Головного державного об'єднання правової інформації Міністерства юстиції України –не з’явився,

державного підприємства –видавництва Верховної Ради України (Парламентського видавництва) –Ярмоленка С.В.,

державного видавництва "Преса України" Державного управління справами –Дашевської Ю.І.,

Спілка звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про припинення дій з підготовки до публікації та (або) оприлюднення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (434-15) від 19.06.2007.

Рішенням названого суду від 24.10.2007 (колегія суддів у складі: Мудрий С.М. –головуючий, судді Гумега О.В., Демидова А.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 (колегія суддів у складі: Капацин Н.В. –головуючий суддя, судді Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.), у позові відмовлено.

Прийняті судові рішення мотивовано тим, що публікація Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (434-15) від 19.06.2007 не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача і не посягає на права та свободи людини.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Спілка просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та припинити провадження у справі.

Своє прохання скаржник мотивує відсутністю предмету спору внаслідок втрати чинності відповідним Законом України та прийняттям місцевим судом рішення зі справи щодо прав і обов’язків Головного державного об'єднання правової інформації Міністерства юстиції України та державного підприємства –видавництва Верховної Ради України (Парламентського видавництва), яких не було залучено до участі у справі.

Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Інші відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши присутніх представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- позивачем не подано доказів наявності порушення його прав та/або охоронюваних законом інтересів або можливості такого порушення у випадку публікації та (або) оприлюднення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (434-15) від 19.06.2007 (далі –Закон від 19.06.2007);

- Закон від 19.06.2007 був направлений лише державному видавництву "Преса України" Державного управління справами для опублікування в газеті "Урядовий кур'єр", яке має не офіційний, а суто інформаційний характер;

- із зазначеним опублікуванням Закону (434-15) від 19.06.2007 не відбувається виникнення, зміни або припинення прав чи обов'язків учасників правовідносин із закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, у тому числі позивач.

Причиною подання касаційної скарги є питання щодо наявності предмету спору після втрати з 02.04.2008 чинності Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) на підставі відповідного Закону України від 20.03.2008 № 150-VІ (150-17) та можливе порушення прав осіб, яких, на думку скаржника, не було залучено до участі в справі.

Водночас Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (150-17) набрав чинності з 02.04.2008, що виключало можливість врахування цього факту судом першої інстанції, який прийняв рішення зі справи ще 24.10.2007.

При цьому суд апеляційної інстанції, виконуючи приписи частини другої статті 101 ГПК України щодо перевірки законності та обґрунтованості рішення місцевого суду, не мав повноважень для застосування законодавства, яке не було чинним на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Разом з тим і твердження скаржника про порушення місцевим судом прав Головного державного об'єднання правової інформації Міністерства юстиції України та державного підприємства –видавництва Верховної Ради України (Парламентського видавництва) спростовується їх фактичною участю в розгляді даної справи як відповідачів ("редакція друкованого видання "Офіційний вісник України" та "редакція друкованого видання "Відомості Верховної Ради України" відповідно), тоді як під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відбулося лише уточнення їх найменувань.

У свою чергу, судові рішення попередніх судових інстанцій щодо необхідності відмови в задоволенні позову на підставі статей 34, 94 Конституції України, статті 16 Цивільного кодексу України, статей 5, 10, 45 Закону України "Про інформацію", статті 2 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", приписів Указів Президента України від 10.06.1997 № 503 (503/97) і від 05.07.2007 № 607/2007 (607/2007) з огляду на конституційне право на свободу слова та встановлений порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів і набрання ними чинності відповідають встановленим місцевим та апеляційним господарськими судами фактичним обставинам справи (що свідчать про відсутність у даному випадку факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача) та прийняті ними з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі ретельного аналізу та всебічної оцінки поданих сторонами доказів.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, передбачені законом підстави для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів зі справи відсутні.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 зі справи № 33/173 залишити без змін, а касаційну скаргу спілки громадських організацій "Тендерна палата України" –без задоволення.