2-17/14089-2007 Про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно - Текст документа

рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2008 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 р.

№ 2-17/14089-2007 господарського суду Автономної Республіки Крим

ВАТ "Племінний завод "Славне"

ПСП "Чернишевське"

розірвання договору оренди, зобов'язання повернення майна та стягнення 12 375 грн.

За участю представників сторін:

позивача - Мельник В.Д. дов. № 01/25 від 26.02.2008 р.

відповідача -Дергачов I.О. дов. № 148юр від 24.09.2008 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2008 р. (суддя - Гайворонський В.I.) позов задоволено частково. Зобов'язано ПСП "Чернишевське" повернути ВАТ "Племінний завод "Славне" тракторний причеп РЖТ-16, інвентарний № 491, державний № 85-05 ХЖТ. Стягнуто з ПСП "Чернишевське" на користь ВАТ "Племінний завод "Славне" заборгованість у сумі 10 500 грн., судові витрати: по державному миту у сумі 147,5 грн., по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 79,56 грн. В частині розірвання договору оренди тракторного причепу РЖТ-16, інвентарний № 491, державний № 85-05 ХЖТ від 09.04.2005 р. між ВАТ "Племінний завод "Славне" та ПСП "Чернишевське" та стягнення 1875 грн. заборгованості в позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 р. (судді - Котлярова О.Л., Антонова I.В., Прокопанич Г.К.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2008 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ПСП "Чернишевське" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Відзиву від позивача не надходило.

Розпорядженням В.о. Голови судової палати від 29.09.2008 р. у зв'язку з виходом судді Фролової Г.М. з відпустки, для перегляду в касаційному порядку справи № 2-17/14089-2007, призначеної до розгляду на 30.09.2008 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий -Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Фролова Г.М.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2005 р. між ВАТ "Племінний завод "Славне" (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Чернишевське" (орендар) було укладено договір оренди тракторного причепу.

Відповідно до умов договору орендодавець надає орендарю в оренду тракторний причеп РЖТ-16, інвентарний № 491, державний № 85-05 ХЖТ, строком з 09.04.2005 року по 09.05.2005 р.

Пунктом 3.1 даного договору орендна плата передбачена в розмірі 15 грн. за день.

Згідно пункту 2.2 договору, орендар повертає передане йому у оренду майно за вимогою орендодавця.

З матеріалів справи вбачається, що позивач повідомив відповідача 14.03.2007 р. про відмову від договору, а відповідач не заперечував проти цього.

Разом з цим, судами встановлено, що в порушення вказаних вимог договору орендар вказане майно не повернув орендодавцю.

Відповідно до ст. 526 ЦК України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 764 ЦК України (435-15) передбачає, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи, що позивач повідомив відповідача 14 березня 2007 року про відмову від договору, а відповідач не заперечував, то не було підстав для розірвання спірного договору, про що обгрунтовано зазначили суди попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 785 ЦК України (435-15) , що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки відповідачем не надано було суду доказів того, що орендна плата повністю сплачена в установленому розмірі, місцевий господарський суд обгрунтовано стягнув заборгованість по орендній платі за період з 09.04.2005 р. по 09.03.2007 р. яка склала 10 500 грн.

Враховуючи викладене, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України (1798-12) юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 4-3, 4-7, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та дійшли правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України (1798-12) , повторно розглядаючи справу, апеляційний суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду грунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України (1798-12) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України (1798-12) та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України (1798-12) , касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України (1798-12) та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського товариства "Чернишевське" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2008 року у справі № 2-17/14089-2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 року у справі № 2-17/14089-2007 залишити без змін.