Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Чекайлова А.Є., Волкової О.Г.,

Ухвалою господарського суду Донецької області від 6 вересня 2004 року за заявою кредитора -фізичної особи ОСОБА_1. було порушено справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольська фармацевтична фабрика" (далі - ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика").

Ухвалою місцевого господарського суду від 15 березня 2006 року фізичну особу ОСОБА_3. було визнано кредитором ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика" із сумою вимог 647 578, 83 грн. (т. 1 а.с. 118).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 5 квітня 2005 року затверджено реєстр вимог кредиторів (т. 1 а.с. 136).

Справа судами розглядалась неодноразово.

14 квітня 2008 року кредитором -Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя (далі -МДПІ) було подано заяву про перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 5 квітня 2005 року за нововиявленими обставинами в частині визнання фізичної особи -ОСОБА_3. кредитором боржника з вимогою визнати вказані кредиторські вимоги у розмірі 272 078, 83 грн.

6 травня 2008 року ухвалою господарського суду Донецької області (суддя Попов О.В.) ДПІ було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вказаної ухвали місцевого господарського суду в частині визнання ОСОБА_3 кредитором боржника.

Ухвала мотивована тим, що МДПІ в обґрунтування заяви не було надано суду належних доказів в підтвердження наявності нововиявлених обставин. В обґрунтування ухвали місцевий господарський суд вказав про те, що ДПІ не було надано суду доказів скасування рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 7 лютого 2005 року у справі за позовом ОСОБА_3. до ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика" та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2005 року по цій же справі, якими підтверджується безспірність вимог кредитора -фізичної особи ОСОБА_3.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, МДПІ звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з вимогою скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд ухвали від 5 квітня 2005 року задовольнити.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 9 липня 2008 року (судді: Запорощенко М.Д., Волков Р.В., Старовойтова Г.Я.) апеляційну скаргу МДПІ залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області від 6 травня 2008 року у справі № 5/144б залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу з вимогами скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 6 травня 2008 року та постанову суду апеляційної інстанції від 9 липня 2008 року по даній справі та прийняти нове рішення про задоволення заяви МДПІ про перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 5 квітня 2005 року за нововиявленими обставинами.

При цьому скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

За розпорядженням виконуючого обов'язки голови судової палати з розгляду справ про банкрутство Вищого господарського суду України від 29 вересня 2008 року розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: судді Коваленка В.М. -головуючого, суддів Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

В обґрунтування заяви про перегляд ухвали місцевого господарського суду від 5 квітня 2005 року за нововиявленими обставинами, якою було затверджено реєстр вимог кредиторів та, зокрема, визнано фізичну особу ОСОБА_3. кредитором боржника із сумою вимог 647 578, 83 грн., заявник посилався на фіктивний характер укладеного договору від 2 серпня 2004 року, якими підтверджується заборгованість боржника перед кредитором, на відсутність медичного обладнання у банкрута, яке було предметом договору, недослідження судом дійсних обставин справи, зокрема тих, що обладнання за цим договорм боржнику не передавалось, а отже, і зобов'язань щодо оплати в нього не виникло.

Крім того, МДПІ при поданні заяви посилалась на те, що вказана обставина стала їй відома 11 березня 2008 року при ознайомленні з постановою Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління МВС України в Донецькій області від 15 листопада 2006 року.

Тобто, в підтвердження нововиявленої обставини МДПІ посилається на постанову Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління МВС України в Донецькій області від 15 листопада 2006 року, якою було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3. та директора боржника ОСОБА_4.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було враховано того, що медичне обладнання передане за договором купівлі-продажу від 2 серпня 2004 року, яким ОСОБА_3. підтверджував наявність заборгованості ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика", банкруту не передавалось і у нього відсутнє, що, на його думку, свідчить про фіктивність укладеної угоди та відсутність у банкрута зобов'язань щодо його оплати.

Як встановлено судом першої інстанції, 1 червня 2004 року між кредитором -фізичною особою ОСОБА_3. та фізичною особою ОСОБА_5. було укладено договір уступки права вимоги, за яким фізична особа ОСОБА_5. уступила фізичній особі ОСОБА_3. право вимоги до ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика" за договорами про надання послуг.

Згідно із ст. 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Однак, попередніми судовими інстанціями встановлено, що ухвала господарського суду від 5 квітня 2005 року, в частині кредиторських вимог ОСОБА_3. була винесена на підставі:

- розрахунків за боржника з 23 січня 2004 року по 21 серпня 2004 року на загальну суму 8 968, 27грн. згідно квитанцій;

- договору уступки права вимоги від 24 травня 2004 року, укладеного між кредитором і громадянином ОСОБА_4. -директором банкрута;

- договору уступки права вимоги, укладеного між кредитором і громадянином ОСОБА_4. 1 грудня 2004 року;

- договору уступки права вимоги, який укладений між кредитором і громадянином ОСОБА_4. 1 червня 2004 року;

- договору купівлі - продажу обладнання, який укладений між кредитором і громадянином ОСОБА_4. 2 серпня 2004 року;

- рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 7 лютого 2005 року, яким з боржника на користь кредитора стягнуто 658 820, 73 грн. та залишене без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2005 року.

Судами також встановлено, що вказане рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя прийнято за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3. до ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика" про стягнення заборгованості у розмірі 657 120, 73 грн. по об'єднаним позовним вимогам, які виникли із різних правовідносин, а саме:

- по розрахунках на суму 8 968, 27грн. згідно квитанцій;

- договорами уступки права вимог від 24 травня, 1 червня, 1 грудня 2004 року;

- договором купівлі-продажу від 2 серпня 2004 року.

Відповідно до положень ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

За правовим змістом нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Суд першої інстанції належно перевірив і оцінив докази, наявні в матеріалах справи в підтвердження нововиявленої обставини і обгрунтовано дійшов висновку, що не можна в якості нововиявлених обставин визнати відомості, що містяться у постанові Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління МВС України в Донецькій області від 15 листопада 2006 року про відсутність обладнання на момент перевірки на території боржника - ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика", оскільки вони не встановлюють факту взагалі відсутності поставки обладнання за договором та факту недійсності самої угоди.

При цьому суд також зазначив, що згадана постанова, крім іншого, містить висновок про неможливість встановити факт наявності чи відсутності у банкрута медичного обладнання, а відтак, вирішити питання про наявність в діях директора товариства - ОСОБА_3. складу злочину.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність МДПІ наявності нововиявлених обставин, які б спростовували висновки місцевого господарського суду викладені в ухвалі від 5 квітня 2005 року стосовно кредиторської заборгованості ОСОБА_3. та не надання МДПІ доказів скасування згаданих рішення районного суду та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах, якими підтверджується безспірність вимог цього кредитора.

Згідно з ст. - 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з дотримання норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11, - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 9 липня 2008 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 6 травня 2008 року у справі № 5/144б залишити без змін.