Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Одеська міська рада звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання права власності на житлові будинки, гуртожитки, інженерні мережі, які розташовані в м. Одесі за адресами: вул. Щорса, 128, вул. Старицького, 12, вул. В.Стуса, 2-б, буд. 1-а, вул. Дальницька, 53, буд. 5, вул. Дальницька, 53, буд. 1,2,3,4 (гуртожитки сімейного типу), вул. Дальницька, 53, корп. 3 (гуртожиток сімейного типу), вул. Дальницька, 53, корп. 1,2 (жіночі гуртожитки).

Рішенням господарського суду Одеської області від 01 квітня 08 року (суддя Лепеха Г.А.) в задоволенні позову Одеської міської ради відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Одеська міська рада звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою на вказане рішення.

Одеський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 01 квітня 08 року та за результатами апеляційного провадження 27 травня 2008 року було винесено постанову, якою апеляційну скаргу Одеської міської ради задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 01.04.08 року скасовано, а позов задоволено та визнано за Одеською міською радою право власності на оспорюване майно.

Ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Одеська фабрика технічних тканин"ОСОБА_1 не погодився з постановою суду апеляційної інстанції тому звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на вказану постанову суду апеляційну інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28 липня 2008 року касаційну скаргу Ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Одеська фабрика технічних тканин"ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 травня 2008 року прийнято до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею - 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

23 квітня 2007 року постановою господарського суду Одеської області по справі 7-2-32-24/292-03-9660 визнано банкрутом ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин", введено ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_2

Ухвалою суду від 21 лютого 2008 року у справі про банкрутство ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" припинено повноваження ліквідатора ОСОБА_2 та призначено ліквідатором ОСОБА_1

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

В разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів, як це передбачено ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Однак, судами попередніх інстанцій не з'ясовано питання правового режиму спірного майна з урахуванням положень зазначеного законодавства, що має суттєве значення для вирішення даного спору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме п. 1.1 Статуту ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин", зареєстрованого рішенням виконкому Іллічівської районної ради народних депутатів міста Одеса від 10.10.1994 року за №77-П, ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" згідно рішення установчих зборів від 12.09.1994 року шляхом перетворення орендного підприємства "Одеська фабрика технічних тканин", державна частка у складі цілісного майнового комплексу якого була викуплена членами організації орендарів за договоро м купівлі-продажу з Фондом Державного майна України від 19.05.1994 року №КП-330, факт викупу підтверджується актом прийому-передачі від 09.09.1994 року та свідоцтвом на викуп від 09.09.1994 року №П-363.

Згідно листа Регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській області від 07.05.2008 року №01-11-02206 (т. 2 а. с. 53) приватизацію орендного підприємства "Одеська фабрика технічних тканин" здійснював центральний апарат Фонду Державного майна України і тому регіональне відділення не має змогу надати до суду документи, які б підтверджували, що оспорюване майно, що розташоване в м. Одесі за адресами: вул. Щорса, 128, вул. Старицького, 12, вул. В.Стуса, 2-б, буд. 1-а, вул. Дальницька, 53, буд. 5, вул. Дальницька, 53, буд. 1,2,3,4 (гуртожитки сімейного типу), вул. Дальницька, 53, корп. 3 (гуртожиток сімейного типу), вул. Дальницька, 53, корп. 1,2 (жіночі гуртожитки) ввійшло до складу приватизованого майна.

Відповідно до листа КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 04.03.2008 року по вул. Дальницькій 53 будинки 5,2,3,4,5, вул. вул. Дальницькій, 53 корпус 3, вул. Дальницькій, 53 корпус 1 та 2 в м. Одесі об'єкти нерухомості не зареєстровані.

Окрім того в вищезазначеному листі вказано, що по вул. Дальницькій, 53 бд. 1 в місті Одесі домоволодіння в цілому не зареєстровано, але за вказаною адресою за фізичними особами зареєстровані 12 квартир, а також зазначено, що по вул. Старицького, 12 в м. Одеса зареєстровані 995/1000 частин домоволодіння за ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" згідно статуту про право власності, виданому Управлінням з питань розподілу та реалізації житла від 06.06.2002 року №023/02 на підставі рішення №023/02 від 06.06.2002 року, нежитлове приміщення пл. 27, кв. м. (2/1000 ч. д) за ОСОБА_3 (згідно договору купівлі-продажу), нежитлове приміщення пл. 33,9 кв. м. (3/1000) за ОСОБА_4 (згідно договору купівлі-продажу).

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції не надано належної оцінки зазначеним обставинам справи та не з'ясованого питання правового режиму спірного майна.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності-на підставі закону, що регулює подібні відносини. Або з огляду на загальні засади і зміст законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображається обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій належно не досліджувалися докази того, яке саме майно передавалось до статутного фонду ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" в процесі приватизації та чи входило спірне майно до його складу.

Статтею - 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу Ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Одеська фабрика технічних тканин"ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2008 року задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2008 року та рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2008 року у справі № 7/382-07-8995 скасувати.

3. Справу передати новий розгляд до господарського суду Одеської області.