Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Одеська міська рада звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи (надалі СПД) ОСОБА_3 та просила зобов'язати відповідача знести самовільно збудований комплекс складських будівель, що знаходиться за адресою: м. Одеса, поля фільтрації, Хаджибеївська дорога, 38 та звільнити належну до комунальної власності земельну ділянку, на якій розташовані ці будівлі.

Ухвалою від 05.12.2007 року господарський суд Одеської області залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міськради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.02.2008 року (суддя Желєзна С.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2008 року (судді: Лавренюк О.Т., Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.) позов задоволений, СПД ОСОБА_3 зобов'язано знести самовільно збудований комплекс складських будівель…, розташованих на Доповідач: Шаргало В.І.

земельній ділянці орієнтовною площею 0,57 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, поля фільтрації, Хаджибеївська дорога, 38 та звільнити названу земельну ділянку.

Судові рішення мотивовані тим, що будівництво на спірній земельній ділянці велось відповідачем без правовстановлюючих документів на землю, за відсутності необхідних дозволів на забудову та проектної документації.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ОСОБА_3 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою як громадянин, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 1, 21, 35, п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", просить їх скасувати, а провадження у справі припинити. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що за нею як за фізичною особою рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21.03.2008 року (що набрало законної сили) визнано право власності на об'єкти, які оскарженими рішеннями зобов'язано знести. З цієї ж підстави скаржник вважає, що спір у даній справі не підвідомчий господарському суду.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.09.2007 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради складений протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудування, яким була встановлена відсутність у відповідача проектно-правової документації з будівництва виробничого комплексу складських будівель навпроти будівлі №315/1 по Хаджибеївській дорозі в м. Одесі та відсутність у СПД - ФО ОСОБА_3 дозволу на виконання будівельних робіт. З огляду на зазначене, 05.09.2007 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради відносно СПД - ФО ОСОБА_3 зроблено припис про зупинення будівельних робіт до усунення виявлених порушень та зобов'язано надати проектно-правову документацію на будівництво комплексу, який підприємцем не виконаний. За назване правопорушення підприємця притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Господарськими судами також встановлено, що відповідачу на праві власності належать розміщені за адресою: АДРЕСА_1 нежитлова будівля літ "А" площею 286,8 м. кв. та споруди - №1,2 огорожа, що підтверджується Свідоцтвом на право власності №149.

Судами також відзначено, що жодного документу, які б підтверджували правомірність побудови на спірній земельній ділянці комунальної власності комплексу складських будівель, який складається з огорожі, будівель складів під літ. "А-1", "Б-1", "В-1", "Ж", "З", побутових будівель під літ. "И", "Е", будівлі вагової під літ. "Г", гаражу, навісу, цистерн та будь-яких інших будівель і споруд, розташований на земельній ділянці орієнтованою площею 0,57 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідачем не надано.

Статтями 116, 125 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 212 цього Кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Разом з тим, статтею 24 Закону України "Про планування та забудову територій" встановлено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво)… Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок). Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури.

Порядок надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування та перелік необхідних документів для отримання такого дозволу встановлений Типовими регіональними правилами забудови, затв. Наказом Держкомунбуду, архітектури та житлової політики України від 10.12.2001 року №219 (z0004-02) .

З урахуванням вимог наведеного законодавства та з огляду на встановлені судами обставини щодо відсутності у відповідача правових підстав для користування земельною ділянкою та відсутності дозволів на будівництво на час розгляду справи судом, господарські суди правомірно, з урахуванням положень ст. 376 Цивільного кодексу України, визнали побудову відповідачем комплексу за адресою: м. Одеса, поля фільтрації, Хаджибеївська дорога, 38 самочинним будівництвом та задовольнили позов, зобов'язавши відповідача звільнити спірну земельну з приведенням її у придатний для використання стан.

Щодо посилань скаржника на непідвідомчість спору у даній справі, то суд апеляційної інстанції дослідив обставини щодо підвідомчості справи господарському суду та встановив, що спір виник між Одеською міською радою - юридичною особою та СПД ОСОБА_3, яка набула господарської правосуб'єктності відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності за НОМЕР_1 від 09.03.1999 р.; приписом Державного архітектурно-будівельного контролю від 05.09.2007 р., технічним паспортом № 16 неж.-стор. 116-1243, заявою від 12.10.2006 р. про надання спірної земельної ділянки у користування, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №131 від 18.10.2007 р., складеним Одеським міським управлінням земельних ресурсів відносно СПД - ФО ОСОБА_3, підтверджено, що самочинне будівництво велося з метою здійснення господарської діяльності.

З огляду на викладене та виходячи з меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ГР. (СПД) ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2008 р. у справі 16/305-07-8605 залишити без змін.