Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну скаргу Євпаторійської міської ради

За участю представників сторін

від позивача не з'явилися,

від відповідача Рябець С.М. дор. від 19.06.08р. № 70,

від третьої особи не з'явилися

ПП "Агротранс"звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кримського республіканського підприємства "Кіновідеопрокат"про усунення перешкод в користуванні майном.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2007 року у справі № 2-26/5916-2007 року (суддя Проніна О.Л.) позов ПП "Агротранс"було задоволено. Зобов’язано відповідача звільнити приміщення загальною площею 603,3 кв.м., розташовані за адресою: вул. Революції 3 у м.Євпаторія, передані приватному підприємству "Агротранс"на підставі договору оренди від 07.03.2006 року. На користь позивача стягнуто майнову шкоду в сумі 26242,16 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 року у справі № 2-26/5916-2007 (судді: Сотула В.В., Голик В.С., Борисова Ю.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, в задоволенні позову ПП "Агротранс"до Кримського республіканського підприємства "Кіновідеопрокат"про усунення перешкод в користуванні майном відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції Євпаторійська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 року, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2007 року у справі № 2-26/5916-2007 залишити без змін, посилаючись на порушення та невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави або правова підстава відпала.

Господарські суди встановили, що вимоги повернення свого майна на підставі статті 387 ЦК України позивач до Кримського республіканського підприємства "Кіновідеопрокат"не заявляв.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач при зверненні до суду з позовом неправильно обрав спосіб захисту порушеного права, оскільки норма статті 391 ЦК України, якою були обґрунтовані позовні вимоги, до спірних правовідносин не може бути застосована, оскільки право заявити негаторний позов має тільки власник, який володіє цим майном, але відповідно до матеріалів справи спірним майном володіє відповідач по справі.

Попередня інстанція віоно дійшла висновку, що задоволення судом першої інстанції позовних вимог на підставі ст. 387 ЦК України при тому, що заявлений позов є негаторним є порушенням норм процесуального права.

Крім цього, місцевий господарський суд не встановив на яких правових підставах відповідач займає спірне приміщення.

Суди встановили, що відповідно до Статуту виробничого об`єднання "Кіновідеопрокат"затвердженого головою фонду державного майна Криму і зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 95 від 13.01.1995 року до складу виробничого об`єднання "Кіновідеопрокат"входить Євпаторійське відділення, що розташоване за адресою: вул. Революції 3 у м. Євпаторія. Згідно інвентаризаційного опису основних засобів Євпаторійського відділення виробничого об`єднання "Кіновідеопрокат"до складу основних засобів передані будівлі на загальну суму 10932952 крб. у тому числі будівлі фільмобази і фільмосховища.

Крім того, апеляційний суд встановив, що на виконання рішення Євпаторійської міської ради від 01.02.1991 року № 10 підписано акт від 16.08.1993 року про встановлення меж ділянки в натурі Євпаторійському відділенню по прокату кінофільмів по вул.. Революції 3 у м. Євпаторії площею 2282,36 кв.м.

За таких обставин суд апеляційної інстанції підставно зазначив, що висновок місцевого господарського суду, що відповідач є незаконним фактичним володільцем спірного майна слід визнати помилковим.

Також попередня інстанція вказала, що, оскільки відповідач є законним володільцем і користувачем спірного майна, то суд неправомірно при прийнятті рішення посилався на ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Щодо свідоцтва про право власності, згідно якого власником спірного майна зазначена територіальна громада м. Євпаторія, то колегія суддів суду апеляційної інстанції підставно звернула увагу на наступне.

Свідоцтво про право власності на певний об’єкт нерухомого майна не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує належність права власності певному суб’єкту. До правовстановлюючих документів належать: договори купівлі-продажу, міни тощо.

З вказаного свідоцтва про право власності видане Євпаторійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 10.08.2005 року видно, що підставою його видачі є рішення Євпаторійського виконкому від 15.08.1993 року № 460.

Відповідно до даного рішення Євпаторійського виконкому затверджено список муніципалізованих домоволодінь житлового фонду місцевої ради та забезпечено реєстрацію житлового фонду вказаної ради.

За таких обставин, суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, вірно зазначив, що підстави для покладення на відповідача відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦК України за спричинену позивачу шкоду також відсутні.

Апеляційний суд встановив, що ухвалою від 21.05.2007 року Кримське республіканське підприємство "Кіновідеопрокат"було залучене до участі в справі в якості належного відповідача, але в подальшому вказаного належного відповідача не було повідомлено про місце і час наступних судових засідань у справі, а тому вірно дійшов висновку про те, що вказана обставина відповідно до ч. 3 ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу Євпаторійської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.07р. по справі № 2-26/5916-2007 залишити без змін.