Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Приватного багатогалузевого підприємства "ПВС"

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2008

у справі

господарського суду Рівненської області

за позовом

Рівненської міської ради

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕКОС-92"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приватне багатогалузеве підприємства "ПВС"

про

визнання недійсним договору оренди землі від 20.09.2005

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

не з'явилися

від відповідача:

Лазарчук М.В.- дов. від 22.04.2008

від 3-тої особи:

не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.12.2007 позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 20.09.2005, укладений Рівненською міською радою та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "ЕКОС-92" .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2008 рішення господарського суду Рівненської області від 24.12.2007 скасовано, з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що відповідно ст. 215 Цивільного кодексу України (435-15) , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Договір оренди землі від 20.09.2005, відповідає вимогам чинного законодавства на час його укладання, оскільки він укладений на підставі рішення Рівненської міської ради від 17.04.2003 за № 294.

Не погоджуючись з постановою приватне багатогалузеве підприємство "ПВС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, а рішення господарського суду Рівненської області залишити без змін, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права, зокрема, ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України (435-15) , ст.15 Закону України "Про оренду землі" (161-14) .

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що рішенням Рівненської міської ради від 17.04.2003 за № 294 надано ТОВ "Екос-92" в оренду, строком на десять років земельну ділянку загальною площею 58 кв.м. на вул. Київській (в районі автовокзалу) для будівництва та обслуговування торгового павільйону з літнім майданчиком в комплексі з торговим рядом.

Рішенням Рівненської міської ради від 28.07.2005 за № 1580 внесено зміни в п.п. 16, 16-1 рішення Рівненської міської ради від 17.04.2003 за № 294, зокрема, змінено площу земельної ділянки, наданої ТОВ "ЕКОС 92" в оренду, з 58 кв.м. на 52 кв.м.

На підставі вказаних рішень, 20.09.2005 Рівненська міська рада та ТОВ "ВКФ "Екос-92" уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого, Рівненська міська рада передала, а ТОВ "ВКФ Екос-92" прийняло в строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку площею 52 кв.м., яка знаходиться на вул. Київській (в районі автовокзалу) в місті Рівне для будівництва та обслуговування торгового павільйону з літнім майданчиком в комплексі з торговим рядом.

28.12.2006 рішенням Рівненської міської ради скасовано п.п. 16, 16-1 рішення даної Ради від 17.04.2003 за № 294.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" (161-14) , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України (2768-14) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Тобто, чинним законодавством визначено спосіб, в який може бути скасовано рішення міської ради. Саме в цей спосіб Рівненська міська рада повинна була ставити питання про скасування свого рішення. Iнших способів скасування рішення міської ради чинним законодавством не передбачено.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки, жодним нормативно-правовим актом не передбачено права міської ради скасовувати свої ж рішення, скасування згаданого рішення було проведено з грубими порушеннями чинного законодавства.

За вимогами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (435-15) , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Такими згідно вказаної статті наступні вимоги: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд апеляційної інстанції, також дійшов висновку, що договір оренди землі від 20.09.2005 повністю відповідає вимогам чинного законодавства, яке діяло на час його укладення, оскільки він укладений на підставі чинного рішення Рівненської міської ради від 17.04.2003 року №294.

Відповідно до ст.ст. 93, 124, 125, 126 Земельного кодексу України (2768-14) , ст.ст. 1, 2, 13, 17, 19, 20, 24, 25 Закону України "Про оренду землі" (161-14) , орендні правовідносини між сторонами виникають на підставі укладеного між сторонами договору оренди, зареєстрованого в установленому законодавством порядку. При цьому, сторони за взаємним погодженням узгоджують істотні умови договору оренди землі, в тому числі й строк його дії.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами погоджено строк дії договору оренди від 20.09.2005 року - 10 років, що повністю відповідає строку надання земельної ділянки в оренду відповідачу, визначеному рішенням Рівненської міської ради від 17.04.2003 за № 294.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Львівським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 07.05.2008 Львівського апеляційного господарського суду зі справи № 14/86 залишити без змін.